Карло Феча ді Коссато
| Карло Феча ді Коссато | |||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| італ. Carlo Fecia di Cossato | |||||||||||
 | |||||||||||
| Ім'я при народженні | італ. Carlo Alberto Fecia di Cossato[1] | ||||||||||
| Народився | 25 вересня 1908[2] Рим, Італія[1] | ||||||||||
| Помер | 27 серпня 1944[2] (35 років) Неаполь, Італія[1] | ||||||||||
| Поховання | цвинтар Чертозаd | ||||||||||
| Країна | _crowned.svg){kind=small} Королівство Італія | ||||||||||
| Діяльність | підводник | ||||||||||
| Знання мов | італійська | ||||||||||
| Учасник | громадянська війна в Іспанії, Друга світова війна, Битва на Середземному морі і Битва за Атлантику | ||||||||||
| Військове звання | капітан II рангу[d] | ||||||||||
| Нагороди |
| ||||||||||
Граф Карло Феча ді Коссато (італ. Carlo Fecia di Cossato; 25 вересня 1908, Рим — 27 серпня 1944, Неаполь) — італійський офіцер, командер. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста. Другий за результативністю італійський підводник після Джанфранко Гаццана Пріароджа.
Виходець із знатної римської сім'ї, син капітана 1-го рангу. Закінчик Королівське училища Карла Альберта в Монкальєра та Військово-морську академію (1928). В 1928 році поступив на слжбу суб-лейтенантом у ВМФ, служив на підводному човні «Баузан», кораблі «Анкона», есмінці «Нікотера», а потім на крейсері «Лівія», з яким брав участь у плаванні до берегів Китаю, де командував наземними частинами в Шанхаї та Пекіні. Учасник другої італо-ефіопської війни. Після закінчення училища підводного флоту в 1939 році був призначений командиром підводного човна «Енріко Таццолі». З вересня 1943 року успішно воював проти крігсмаріне в Середземномор'ї. Згодом був призначений командиром есмінця «Алісео», з яким потопив 6 німецьких торпедних катерів та озброєних барж. Після конфлікту з командуванням був відправлений у відпустку. 27 серпня 1944 року, в розпачі від повалення італійської монархії та загибелі його колишнього човна «Енріко Таццолі» з усім екіпажем, застрелився.
Всього за час бойових дій в якості командира підводного човна Коссато потопив 16 транспортних кораблів союзників загальним тоннажем 85 129 брт.
- Медаль «За військову доблесть» (Італія) — отримав 5 медалей: 2 бронзових, 2 срібних і 1 золоту.
- Хрест «За військову доблесть» (Італія)
- Залізний хрест (Третій Рейх)
- 2-го класу (30 червня 1941)
- 1-го класу (грудень 1941)
- Лицарський хрест Залізного хреста (Третій Рейх) (19 березня 1943)
- Орден Заслуг німецького орла 4-го класу з мечами (Третій Рейх)
- Залесский К. А. Железный крест. — М.: Яуза-пресс, 2007. — с.62-63 — 4000 экз. — ISBN 978-5-903339-37-2
- B.P. Boschesi, Il chi è della Seconda Guerra Mondiale, Mondadori Editore, 1975 — Vol. I, pag. 174.
 | |
|---|---|
| Словники та енциклопедії | |
| Довідкові видання | |
| Нормативний контроль | FAST: 485682 · Freebase: /m/02z0j20 · GND: 123507626 · ISNI: 0000000374366833 · LCCN: nb2002088469 · VIAF: 24107745 |
- ↑ а б в Donne e Uomini della Resistenza — Associazione Nazionale Partigiani d'Italia.
- ↑ а б в TracesOfWar