Кауфман Михайло Абрамович

Кауфман Михайло Абрамович
Зображення
Ім'я при народженні	Кауфман Мойсей Абелевич
Дата народження	4 вересня 1897(1897-09-04)
Місце народження	Білосток
Дата смерті	11 березня 1980(1980-03-11) (82 роки)
Місце смерті	Москва
Громадянство	СРСР
Національність	єврей
Професія	режисер, оператор
Кар'єра	1922 — 1977
Нагороди
IMDb	ID 0442227
Кауфман Михайло Абрамович у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Кауфман.

Кауфман Михайло Абрамович (4 вересня 1897 — 11 березня 1980) — український і російський кінорежисер, кінооператор. Заслужений діяч мистецтв Росії (1935). Один з основоположників сучасного документального кіно.

Життєпис

Народився 4 вересня 1897 р. Брат Кауфмана Д. А. (Вертова Дзиги) та американського кінооператора Бориса Кауфмана.

З 1922 р працював оператором, режисером Московської кінофабрики «Держкіно» - Центральної студії кінохроніки. З 1927 року разом з Дзиґою Вертовим працював на Київській кінофабриці ВУФКУ та інших кіностудіях УРСР. Провідний оператор в групі «Кіноко», керованої Вертовим Дзигою.

З 1941 році — у науковому кіно. Працював на «Моснаучфільм» (пізніше «Центрнаучфільм»).

Помер 11 березня 1980 р.

Відзнаки

Заслужений діяч мистецтв РРФСР (1931 р)

Доробок

Зняв стрічки:

• «Процес есерів» (1922);
• «Аеросани» (1924);
• «Радіо-художник» (1927);
• «Пост Новоросійськ» (1927);
• «День в яслах» (1927);
• «Одинадцятий» (1928);
• «Людина з кіноапаратом» (1929);
• «Навесні» (1929);
• «Небувалий похід» (1931);
• «Ці не здадуть» 1931;
• «СТЗ» (1932);
• «Велика перемога» (1933);
• «Микита Ізотов» (1933);
• «Авіамарш» (1934);
• «Щаслива юність» (1935);
• «Квітуча Україна» (1936);
• «Чотири віртуоза» 1937;
• «Лебедєв-Кумач» (1937);
• «Привіт хоробрим» (1938);
• «Архітектор Мордвинов» (1938);
• «Наша Москва» (1939);
• «Так було - так буде» (1942);
• «Сибір у дні війни» (1943);
• «Тінь від Місяця» (1945);
• «Земля в просторі» (1945);
• «Історія однієї лінії» (1946);
• «Незнаний Крим» (1947);
• «У гірському Криму» (1947);
• «Володимиро-Суздальська Русь» (1948);
• «Радянська електропромисловість» (1950);
• «Образотворче мистецтво Китаю» (1954);
• «Розповідь про Гало» (1955);
• «Радянська сільськогосподарська делегація в Англії» (1955);
• «У Третьяковській галереї» (1956);
• «Ігор Грабарь» (1957);
• «В гостях у трьохгорців» (1957);
• «Поема про життя народу» (1958);
• «Суперники металу» (1959);
• «Народний художник СРСР Йогансон»(1960);
• «Художник Борис Пророків» (1960);
• «Машини - садам» (1964);
• «Планета загадок» (1964);
• «Композитор Тихон Хрєнніков» (1966);
• «Де краще відпочивати» (1968);
• «Співає Іван Петров» (1968);
• «Забуті полотна (Художник Василь Шебуєв)» (1969);
• «Ефект потоку» (1971);
• «Динамівці» (1972);
• «Завжди в строю» (1973);
• «Велике прання» (1976).

Література

• Кинословник: В 2-хт. Т.2. М., 1970. — С.682;(рос.)
• Кіно: Енциклопедичний словник. М., 1987. — С.175.(рос.)

Посилання

• Навесні 1929 року. Що залишилося за кадром фільму, створеного понад 80 років тому [Архівовано 18 квітня 2014 у Wayback Machine.]