Каштанові ґрунти

Кашта́нові ґрунти́ — ґрунти, які формуються в умовах сухих степів під полинно-кострицевою рослинністю при недостатньому і нестабільному зволоженні атмосферними опадами, що істотньо збіднює рослинний покрив і зменшує кількість біомаси. Поширені в плакорних умовах сухих степів суббореального поясу; в Україні — в умовах сухих причорноморських та присиваських степів.

Сформувалися на сухих степових ділянках в умовах недостатнього зволоження і бідної рослинності. Основним критерієм для розмежування каштанових ґрунтів є ступінь їх гумусованості. Тип каштанових ґрунтів поділяють на три підтипи^[1]: Мають стандартний для гумусоакумулятивних ґрунтів профіль (Н, НРк, Рк)

світло-каштанові;
каштанові;
темно-каштанові

Практично всі каштанові ґрунти залишково-солонцюваті та солонцюваті. Гумусовий горизонт досягає 75 см, вміст гумусу в них становить 1,5-2,0 % у світоло-каштанових і 3-4 % у темнокаштанових, ємність вбирання залежно від механічного складу та кількості гумусу змінюється від 11 до 34 мекв на 100 г ґр., у складі катіонів переважає обмінний кальцій; відношення Са:Mg становить 2,5-4,0, реакція ґрунтового розчину близько 8. В солонцюватих ґрунтах добре виражена елювіально-ілювіальна диференціація профілю, яка зростає із збільшенням солонцюватості ^[2].

Для отримання високих врожаїв сільськогосподарських культур ці ґрунти потребують додаткового зволоження. На фоні зрошення ефективним є внесення органічних і мінеральних добрив, гіпс, плантажна оранка (коли руйнується щільний ілювіальний горизонт і на поверхню ґрунту вивертаються карбонати кальцію (СаСО₃), що викликає “самомеліорацію” каштанових ґрунтів)^[3].

Примітки

↑ Атлас почв Украинской ССР. Под ред.. Крупского Н. К., Полупана Н. И. К., Урожай, 1979, 160 с.
↑ Ґрунтознавство: Підручник / Д.Г. Тихоненко, М.О. Горін, М.І. Лактіонов та ін.; за ред. Д.Г. Тихоненка. — К.: Вища освіта, 2005. — 703 с.
↑ Агроґрунтознавство: навч. посіб. / М.І. Лактіонов; Харків. держ. аграр. ун-т ім. В.В. Докучаєва. – Харків: Видавець Шуст А.І., 2001. – 156 с.

Посилання

Карти України https://geomap.land.kiev.ua/soil.html
Цифрова платформа «Нейтрального рівня деградації земель сільськогосподарського призначення» https://ismld.com.ua/

Див. також

Це незавершена стаття з ґрунтознавства.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Атлас почв Украинской ССР. Под ред.. Крупского Н. К., Полупана Н. И. К., Урожай, 1979, 160 с.

[2] Ґрунтознавство: Підручник / Д.Г. Тихоненко, М.О. Горін, М.І. Лактіонов та ін.; за ред. Д.Г. Тихоненка. — К.: Вища освіта, 2005. — 703 с.

[3] Агроґрунтознавство: навч. посіб. / М.І. Лактіонов; Харків. держ. аграр. ун-т ім. В.В. Докучаєва. – Харків: Видавець Шуст А.І., 2001. – 156 с.

[1]

[2]

[3]