Керол Квін | |
---|---|
Народилася | 1957 США |
Країна | США |
Діяльність | акторка, письменниця, секс-просвітниця, соціолог |
Alma mater | Орегонський університет |
Науковий ступінь | доктор філософії |
Знання мов | англійська |
Заклад | Good Vibrationsd |
Magnum opus | Bend Over Boyfriendd |
Конфесія | Вікка |
Нагороди | |
IMDb | ID 0703082 |
Сайт | carolqueen.com |
Керол Квін ― американська авторка, редакторка, соціологиня та сексологиня, відома у русі секс-позитивного фемінізму. Квін ― дворазова очільниця ЛГБТК-прайду у Сан-Франциско. Квін писала книгу про сексуальність людини «Справжня оголена дівчина: хроніки сексуально-позитивної культури». Вона написала секс-підручник «Ексгібіціонізм для сором'язливих: демонструвати, одягатись і говорити гаряче», а також еротику, наприклад, роман «Шкіряний тато і жінка». Квін створила фільми для дорослих, події, майстер-класи та лекції. Також вона працювала редакторкою збірок та антологій. Вона є сексом-позитивною секс-педагогинею у США.[1]
Квін працює штатним сексологом компанії Good Vibrations, що займається продажем секс-іграшок у Сан-Франциско.[2] Вона розробила освітню програму, яка підготувала багатьох інших нинішніх та колишніх секс-педагогів на базі Good Vibrations, включаючи Вайолет Блю, Чарлі Глікман та Стейсі Хейнс. Наразі вона все ще працює в GV штатною сексологинею та головної директорки з питань культури.
Квін відома як професійна редакторка, письменниця і коментаторка таких творів, як «Справжня оголена дівчина: хроніки сексуально-позитивної культури», «Помосексуали» та «Ексгібіціонізм для сором'язливих». Вона писала для журналів та збірників, таких як The Journal of Bisexuality[3] та The International Encyclopedia of Human Sexuality. Вона внесла твір «The Queer in Me» в антологію Bi Any Other Name: Bisexual People Speak Out.[4]
Неологізм ― абсексуальність (absexual) також запровадила Квін, хоча його придумав її партнер.[5] Заснований на префіксі ab- (як у «abhor» або «abreaction»), він представляє форму сексуальності, коли хтось стимулюється шляхом віддалення від сексуальності або морально протистоїть сексу.[6] Бетті Додсон визначила цей термін як опис «людей, які відмовляються скаржитися на секс і намагаються цензурувати порно».[7] Станом на 2010 абсексуальність не є офіційним психіатричним терміном. Квін запропонувала включити цю концепцію до DSM-5 Американської психіатричної асоціації.[8] Даррелл Хамамото розглядає погляд Квін на абсексуальність як жартівливий: «„нинішня“ абсексуальність, яку охоплюють багато прогресивних і консервативних критиків порнографічної літератури, сама по собі є своєрідним злом, що випливає з компульсивної потреби нав'язати власні сексуальні звичаї тим, кого вони самозаконливо засуджувати як зневажливих докірів».[9]
У 2000 році Квін разом зі своїм партнером Робертом Морганом Лоуренсом опублікувала спільно написане есе в Journal of Bisexuality, де детально викладається роль бісексуалів Сан-Франциско у розробці стратегій безпечного сексу у відповідь на кризу СНІДу, що сталась у 1980-х.
Квін та Лоуренс розробили тренінгу з переоцінки сексуального ставлення, який вони назвали Процесом реструктуризації ставлення до сексуального здоров'я або SHARP. Спочатку програма, започаткована IASHS, SHARP описується як поєднання «лекцій, фільмів, відео, слайдів та особистого обміну».[3] У 2007 році Квін висловила намір відновити тренінг SHARP, який зараз називають SARP або Процедура переоцінки сексуального ставлення.
Квін — вікканка (язичниця).[10] Бісексуалка.[11]
She even goes so far as to suggest that feminists opposed to pornography and prostitution are "absexual" (a term made up by her physician husband). Queen says, "The crusading absexuals are fundamentally nonconsensual, for their goal is to impose their..."Preview. [Архівовано 14 Травня 2021 у Wayback Machine.]
Cultural sexologist Carol Queen invented the term absexual for people ...
She also proposes an addition, a diagnosis of “absexual” (“ab” meaning “away from”). This would include those who appear to be “turned on by fulminating against it.” Examples could include state governors who crusade against prostitution even while paying hookers for sex, and religious leaders who wind up trying to explain engaging in the sex acts they preach against.
Queen jokingly argues that the current 'absexuality' embraced by many progressive and conservative critics of pornographic literature is itself a kind of 'kink' stemming from a compulsive need to impose their own sexual mores upon those whom they self-righteously condemn as benighted reprobates.