Коледж Рассела Сейджа | |
---|---|
англ. Russell Sage College | |
42°43′42″ пн. ш. 73°41′34″ зх. д. / 42.72850000002777193° пн. ш. 73.69280000002778763° зх. д.Координати: 42°43′42″ пн. ш. 73°41′34″ зх. д. / 42.72850000002777193° пн. ш. 73.69280000002778763° зх. д. | |
Тип | приватний коледж |
Країна | США |
Розташування | Олбані та Трой, Нью-Йорк |
Гасло | лат. Esse Scire Facere |
Гасло українською | Бути. Знати. Робити |
Засновано | 1916 |
Президент | Метью Р. Шефтел |
Кольори | Зелений та блакитний |
Членство у | Women's College Coalitiond[1] |
Випускники | Категорія:Випускники Коледжу Рассела Сейджа |
Адреса | 65 1st Street, Troy, NY, 12180[2] |
Сайт | sage.edu |
Russell Sage College у Вікісховищі |
Коледж Рассела Сейджа або Рассел-Сейдж-Коледж (англ. Russell Sage College) — це коледж спільного навчання для чоловіків і жінок з двома студмістечками, розташованими в Олбані та Трої, Нью-Йорк, приблизно за 240 кілометрів на північ від Нью-Йорка. Коледж пропонує бакалаврські та магістерські програми, а також програми, по закінченню яких видаються сертифікати. Станом на 2020 рік навчається приблизно 1300 студентів бакалаврату та 1200 аспірантів.
Коледж Рассела Сейджа був заснований в 1916 році Марґарет Олівією Слокум Сейдж, суфражисткою, як «школа практичних навичок». Марґарет Сейдж назвала коледж на честь свого чоловіка Рассела Сейджа, який був американським фінансистом, керівником залізниці та конгресменом від штату Нью-Йорк. Разом з Елізою Келлас, керівником школи Емми Віллард, Марґарет Сейдж брала активну участь у жіночому суфражистському русі. Спочатку коледж діяв згідно зі статутом школи Емми Віллард, присвоївши перший ступінь бакалавра в 1918 році та випустивши перший клас у 1920 році. У 1927 році Регентська рада штату Нью-Йорк видала окрему хартію для Коледжу Рассела Сейджа та підтвердила статус школи Емми Віллард як середньої школи.[3]
Під час Другої світової війни було створено «екстрене відділення для чоловіків», а в 1942 році був присвоєний перший магістерський або аспірантський ступінь. У 1949 році було відкрито олбанську філію, в якій можна було навчатись на дворічних, чотирирічних програмах та на аспірантурі відповідно до хартії Коледжу Рассела Сейджа. У олбанській філії могли навчатись чоловіки. У 1957 році Молодший коледж Сейджа в Олбані отримав право видавати дипломи. У 1995 році Вища школа Сейджа отримала право присвоювати ступені незалежно, Вечірній коледж Сейджа був визнаний окремою адміністративною одиницею, а Рада регентів штату Нью-Йорк перейменувала заклад на Коледжі Сейджа. У 2001 році Молодший коледж Сейджа та Вечірній коледж Сейджа стали єдиною організацією — Коледжем Сейджа Олбані.[3]
З 1 липня 2020 року зі зміною хартії та починаючи з осіннього семестру того року, Коледж Рассела Сейджа, Коледж Сейджа Олбані та Вища школа Сейджа об'єдналися під однією назвою — Коледж Рассела Сейджа, один коледж із двома студмістечками в Олбані і Трої, Нью-Йорк.[3]
В рейтингу американських університетів на 2024 рік, що складається виданням US News & World Report, Коледж Рассела Сейджа посів 195 місце. В рейтингу «Навчальний заклад з найкращою цінністю», який також складається US News & World Report, коледж обійняв 35 місце. Крім того, університет посів 263 місце в рейтингу навчальних програм із сестринської справи, 137 місце — в рейтинг найкращих навчальних закладів для ветеранів, 15 місце — в рейтингу «Соціальна мобільність».[4]
У коледжі пропонуються наступні спеціальності:[5]
бакалаврат
Магістратура та аспірантура
Автономне студмістечко площею 4 гектари розташовано в історичному районі Трої, штат Нью-Йорк, з резиденціями 19-го століття з коричневого каменю, вікторіанськими воротами, внутрішніми двориками та огородженими садами. Неподалік є доріжка для боулінгу, численні антикварні та ювелірні магазини, громадська бібліотека та кілька кав'ярень. Студенти мають легкий доступ до громадського транспорту.
Кілька будівель із коричневого каменю зараз використовуються для студентського житла замість традиційних гуртожитків.
Два міжнародних будинки, «Французький дім» та «Іспанський дім», призначені для студентів, які вивчають або розмовляють відповідно французькими та іспанськими мовами. Для того, щоб отримати житло в цих будинках, необхідно, щоб у процесі подання заявки студент або спеціалізувався на одній з цих мов, або проходив курс з однієї з цих мов.[6] «Німецький дім» колись висував такі ж вимоги, але зараз більше не вимагає, щоб студенти володіли німецькою мовою. У цьому гуртожитку переважно проживають студенти старших та молодших курсів, та один чи два второкурсника.[7]
Гуртожиток «Вул-хауз» або «Вовняний будинок» призначений для студентів-відмінників. Щоб подати заявку на проживання у «Вул-хаузі», середній бал студента має дорівнювати 3,0 або вище, студент має брати участь у громадських роботах та у заходах студмістечка. Заявки приймаються на основі кваліфікації, а потім — старшинства. оскільки кількість житла у «Вул-хаузі» — обмежена.[7]
Серед інших гуртожитків — Макмарі, Спайсер та Ґейл, вони об'єднані в один гуртожиток і разом називаються MSG. Вестибюль MCG був відреставрований на початку 1990-х років для зйомок фільму «Епоха невинності» . Ці гуртожитки названі на честь людей, які раніше ними володіли.[7]
Студенти першого курсу живуть у Келлас-холі та Слоукум-холі. У 2008 році вестибюлі в них були оновлені новими меблями та плазмовими телевізорами.
Маккінстрі-хол, розташований над їдальнею, призначений для першокурсників. Через фінансові причини та невелику кількість студентів в цьому гуртожитку студенти не жили кілька років. Він використовується час від часу протягом року для спеціальних заходів.
Гуртожитки для старшокурсників включають Сейдж-хол, Меннінґ-хол і Рікетс-хол. Сейдж-хол — єдиний гуртожиток без кухні. У Менніґ-холі живуть в основному студенти магістратури та аспірантури, він містить одномісні кімнати. Рікетс-хол призначений лише для студентів магістратури та аспірантів, але якщо в студмістечку проживатиме більше студентів магістратури та аспірантури, ніж очікувалося, їх, швидше за все, розмістять у Меннінґ-холі.
|
Є різноманітні студентські організації, такі як Фі-Каппа-Фі та інші почесні товариства, студентська газета Quill, а капела гурт The Sagettes та літературний журнал Review, а також різноманітні культурні, релігійні, академічні, мистецькі та спортивні групи.[8]
Коледж Рассела Сейджа має багату історію студентських традицій, найвизначнішою з яких є зміна кольорів курсів. Парним курсам присвоюють звання «Золоті підкови» або «Фіолетові корови», а непарним курсам — «Блакитні ангели» або «Червоні дияволи». Після того, як у травні випускається старший курс, у вересні цей колір призначається новому першому курсу.
Серед інших традицій:
Окрім клубних і внутрішніх команд, у Коледжі Рассела Сейджа є спортивна команда «Ґейторс» або «Алігатори». Коледж бере участь в іграх третього дивізіону Національної асоціації студентського спорту. Зараз у коледжі діють 17 спортивних команд, 3 нові команди були додані в 2021—2022 навчальному році. Ці нові команди включають бейсбол, жіночий гольф і кіберспорт.