Колосняк чорноморський | |
---|---|
Біологічна класифікація | |
Царство: | Рослини (Plantae) |
Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
Клада: | Однодольні (Monocotyledon) |
Клада: | Комелініди (Commelinids) |
Порядок: | Тонконогоцвіті (Poales) |
Родина: | Злакові (Poaceae) |
Підродина: | Мітлицевидні (Pooideae) |
Рід: | Колосняк (Leymus) |
Вид: | Колосняк чорноморський (L. racemosus)
|
Біноміальна назва | |
Leymus racemosus |
Колосняк китицецвітий[1], колосняк чорноморський[2], колосняк китицевий[3] (Leymus racemosus) — вид рослин родини тонконогові.
Великий кореневищний злак заввишки до 2 м. Уся рослина має голубуватий колір, шерехувата. Стебло завершується грубим густим колосом, що складається з 100—150 колосків, кожен по 2–5 квіток. Листові пластини довжиною 30–60 см, шириною 5–15 мм. 2n = 28.
Поширений у Євразії від Греції до Монголії[4][5].
В Україні зростає на приморських пісках, у літоральній смузі Чорного та Азовського морів, зрідка трапляється на річкових пісках нижньої течії Дніпра, на Сіверському Дінці, Осколі, Хопрі.
В Ісландії та Монголії в їжу використовується насіння, яке збирають ранньої весни, та готують крупу чи борошно. Також можна їсти кореневище, з яких після ретельного сушіння й перемелювання дістають сурогат борошна, що схоже на борошно з кореневища пирію. Їх збирають напровесні, обираючи найтовстіші.
У США колосняк схрещують з пшеницею, щоб отримати зимостійкі сорти.