Колючконосець Сибторпа | |
---|---|
Біологічна класифікація | |
Царство: | Рослини (Plantae) |
Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
Клада: | Айстериди (Asterids) |
Порядок: | Аралієцвіті (Apiales) |
Родина: | Окружкові (Apiaceae) |
Рід: | Колючконосець (Echinophora) |
Вид: | Колючконосець Сибторпа (E. sibthorpiana)
|
Біноміальна назва | |
Echinophora sibthorpiana Guss., 1832
| |
Синоніми | |
Echinophora tenuifolia subsp. sibthorpiana (Guss.) Tutin |
Колючконосець Сибторпа[1], колючконос Сібторпа[2] (Echinophora sibthorpiana) — вид трав'янистих рослин родини селерових (Apiaceae), поширений у південно-східній Європі й Західній і Центральній Азії[3][4].
Багаторічник 20–30 см заввишки. Стебло від основи гіллясте, смугасте, разом з листками густо коротко-волосисте. Прикореневі листки широко-яйцеподібні, 25–30 см завдовжки, 2–3-перисті. Пелюстки жовті. Листочки обгорточок при плодах жорсткі, горизонтально відігнуті. Квітне у липні — серпні[2].
Поширений у південно-східній Європі (Греція, Македонія, Болгарія, євр. Туреччина, Румунія, Крим) й Західній і Центральній Азії (Кіпр, Туреччина, Афганістан, Іран, Ірак, Казахстан, Киргизстан, Ліван, Сирія, Таджикистан, Азербайджан, Вірменія можливо Грузія, Туркменістан, Узбекистан)[3][4].
В Україні вид зростає на березі моря — на ПБК (Судак)[2]. У ЧКУ має статус «зниклий у природі»[5].