Коновалов Володимир Вікторович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Коновалов.
Ф
Володимир Коновалов
Особисті дані
Повне ім'я Володимир Вікторович Коновалов
Народження 5 січня 1973(1973-01-05) (52 роки)
Зріст 175 см
Вага 75 кг
Громадянство СРСР СРСР
Білорусь Білорусь
Україна Україна
Позиція нападник
Інформація про клуб
Поточний клуб завершив кар'єру
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1990 СРСР «Шахтар» (Д) 0 (0)
1991 СРСР «Антрацит» (КФК)
1991 СРСР «Балтика» 34 (14)
1992 Білорусь «Ведрич» 29 (7)
1993 Росія «Спартак» (Вл) 7 (1)
1993—1994 Білорусь МПКЦ 25 (9)
1994 Україна «Азовець» 21 (3)
1995 Білорусь «Бобруйськ» 5 (2)
1995—1997 Білорусь МПКЦ 38 (7)
1997 Білорусь «Гомель» 23 (7)
1998—1999 Білорусь «Торпедо» (Мн) 29 (1)
1999 Росія «Реформація» 14 (3)
2000 Білорусь «Торпедо-Кадіно» 15 (1)
2001 Білорусь «Нафтан» 2 (0)
2001 Білорусь «Ведрич» 12 (1)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1992—1994
1992 		Білорусь Білорусь (U-21)
Білорусь Білорусь Б
1 (0)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Володимир Вікторович Коновалов (нар. 5 січня 1973) — радянський, білоруський та український футболіст, виступав на позиції нападника.

Життєпис

[ред. | ред. код]

У 1990 році потрапив в заявку донецького «Шахтаря», однак виступав за дублюючий склад. У 1991 році перебрався в «Балтику». Після розпаду СРСР виступав за білоруський «Ведрич».

У 1993 році разом з колишнім одноклубником по «Балтиці» і «Ведричі» Романом Мелешко поповнив ряди владикавказького «Спартака». Дебютував у чемпіонаті Росії 13 березня 1993 року в домашньому матчі 2-го туру проти нижньогородського «Локомотива», вийшовши на заміну на 70-ій хвилині матчу замість Алі Алчагірову[1]. Всього ж за сезон провів 22 матчі в чемпіонаті Росії.

За повідомленнями преси тих років, неодноразово відраховувалися з команди, але кожного разу заслуговував вибачення.

Коли ж його і Мелешка остаточно вигнали зі столиці Північної Осетії, футболісти подалися в першу лігу Білорусі в клуб МПКЦ з Мозиря, яка виплатила пристойну компенсацію в касу російського клубу[2]. У 1994 році грав за «Азовець». У 1996 році разом з МПЦК виграв чемпіонат і Кубок Білорусі, будучи єдиним легіонером[3]. Надалі виступав за «Гомель» і мінське «Торпедо».

У 1999 році грав за російський клуб «Реформація» з Абакана. Повернувшись в Білорусь, виступав за «Торпедо-Кадино» і «Нафтан».

Завершив кар'єру 2001 року в «Ведричі».

У 1992-1994 роках виступав за молодіжну збірну Білорусі. 20 липня 1992 року взяв участь у неофіційному матчі першої збірної Білорусі проти команди Литви, замінивши на 76-ій хвилині Валерія Величка[4].

Досягнення

[ред. | ред. код]

Командні

[ред. | ред. код]
МКЦП (Мозир)

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Протокол матча «Спартак» Вл — «Локомотив» НН [Архівовано 5 травня 2021 у Wayback Machine.] (рос.)
  2. ↑ Легионеры в Чемпионатах Белоруссии. Часть 1. Сезон-1992 [Архівовано 4 травня 2021 у Wayback Machine.] (рос.)
  3. ↑ «Нас объединили, чтобы стать чемпионами» [Архівовано 3 травня 2021 у Wayback Machine.] (рос.)
  4. ↑ Литва (сборная клубов) 1:1 Беларусь (сборная клубов) [Архівовано 26 жовтня 2020 у Wayback Machine.] (рос.)

Посилання

[ред. | ред. код]