Координатор інтимності (англ.intimacy coordinator[1], intimacy director) — фахівець у театральному, телевізійному та кіновиробництві, що забезпечує добробут акторів і допомагає втілити творчий задум режисера у сценах з інтимністю, імітацією сексу чи оголеністю.
Використанням хореографії та структурованого процесу на засадах згоди для створення сцен з підвищеним, через втручання в інтимний простір акторів, ризиком для них, робота подібна до координації трюків і постановки сценічного бою[2][3][4][5]. Її виконують переважно жінки[6].
За даними Intimacy Directors International, некомерційної організації, заснованої в 2016 Алісією Родіс[en], яка виступає за цю функцію, координатор інтимності має забезпечити, щоб[7]:
всі співробітники та актори усвідомлювали контекст інтимності як частини історії,
між учасниками відбувалося спілкування про інтимність і були доступні способи повідомити про переслідування,
отримувалася згода від акторів перед кожною інтимною сценою,
всі інтимні сцени виконувалися згідно з попередньо узгодженою хореографією,
акторам пропонувалося позначати кінець кожної інтимної сцени хвилиною, щоб сигналізувати про повернення до реальної взаємодії.
Роль «хореографа інтимності» (intimacy choreographer), що спеціалізується на техніках інсценізації інтимних сцен у театрі, була започаткована Тонією Сіною[8]. Попит на професію зріс в світовій індустрії розваг після того, як 2017 року справа про сексуальні зловживанняВайнштайна та рухи MeToo й Time's Up[en] висвітлили часто рутинний характер сексуальних домагань та неправомірних дій у цій галузі[4][9]. Такі акторки, як Емілі Мід, почали вимагати професійних гарантій для свого добробуту на знімальному майданчику, відзначаючи, що з огляду на структуру влади у виробництві, актори (особливо молоді та недосвідчені) інакше можуть не почуватися здатними висловитися, якщо режисери, співробітники або інші актори нехтували їхньою згодою чи попередніми домовленостями щодо інтимних сцен[10][11][12]. 2017 року лондонське агентство талантів Carey Dodd Associates проводило кампанію за галузевий стандарт у роботі зі сценами близькості, використовуючи керівні принципи, розроблені британською режисеркою сценічного руху та інтимності Ітою О'Браєн[13].
У жовтні 2018 року телевізійна мережа HBO прийняла політику використання координаторів інтимності для всіх своїх серіалів та фільмів з інтимними сценами[14][10][15]. Координаторів інтимності та воркшопи з інтимності, що вчать кращим практикам для інтимних сцен, також почали використовувати в театрах Лондона з 2018 року[16].
У січні 2019 року вийшов серіал «Сексуальна освіта», перше виробництво компанії Netflix за участі координаторки інтимності, Іти О'Браєн[17][18]. У серпні 2020 року з метою розробки базових галузевих угод та стандартів роботи було створено підрозділ координаторів інтимності британської Спілки телерадіомовлення, розваг, комунікацій і театру (BECTU[en])[19]. У квітні 2021 року Гільдія кіноакторів — Американська федерація артистів телебачення та радіо (SAG-AFTRA[en]) створила програму акредитації[20], на основі якої в червні 2022 року опублікувала реєстр кваліфікованих координаторів інтимності[21]. У жовтні 2021 року BBC зробили координаторів інтимності обов'язковим для своїх телевізійних програм з інтимними сценами в рамках оновленої політики щодо цькування і переслідувань на знімальному майданчику[22].
У лютому 2023 року в Берліні відбулася перша з Міжнародних конференцій з координації інтимності (ICIC), організованих Професійною асоціацією з координації інтимності й хореографії боїв (BIK)[23]. У листопаді цього року залучення координаторів інтимності до театрального й телевізійного виробництва увійшло до розділу про запобігання сексуальним домаганням контракту між SAG-AFTRA й Альянсом продюсерів кіно і телебачення (AMPTP[en])[24].
Спираючись на наявні рекомендації, власні розробки й консультації з провідними діячами та організаціями індустрії, професійні спілки країн: Велика Британія (2019)[25][26], США (2020)[27][28][29], Канада (2020)[30], Нова Зеландія (2020)[31], Фінляндія (2020)[32], Австралія (2020)[33], Південна Африка (2021)[34], Швеція (2023)[35] тощо, оприлюднили настанови, які описують діяльність координаторів інтимності та найкращі практики роботи зі сценами оголеності, інтимності та імітації сексу і сексуального насильства. Вони охоплюють етапи виробництва від пре- до пост-продакшну. Настанови зазнали змін після початку пандемії COVID-19 2020 року[36][37][38].
Intimacy Directors and Coordinators (2022). The Pillars of Intimacy in Production. IDC(англ.). На основі «The Pillars: Rehearsal and Performance Practice» від Intimacy Directors International (2016–2020). Архів оригіналу за 1 січня 2023. Процитовано 26 травня 2023.
В іншому мовному розділі є повніша стаття Intimitätskoordinator(нім.). Ви можете допомогти, розширивши поточну статтю за допомогою перекладу з німецької.
Перекладач повинен розуміти, що відповідальність за кінцевий вміст статті у Вікіпедії несе саме автор редагувань. Онлайн-переклад надається лише як корисний інструмент перегляду вмісту зрозумілою мовою. Не використовуйте невичитаний і невідкоригований машинний переклад у статтях української Вікіпедії!
Машинний переклад Google є корисною відправною точкою для перекладу, але перекладачам необхідно виправляти помилки та підтверджувати точність перекладу, а не просто скопіювати машинний переклад до української Вікіпедії.
Не перекладайте текст, який видається недостовірним або неякісним. Якщо можливо, перевірте текст за посиланнями, поданими в іншомовній статті.