Коронація в Болгарії — церемонія коронації, яка узаконювала та супроводжувала процедуру вступу на престол нового монарха в Болгарії. Коронацію здійснювали церковні першосвященники.
Протягом історії болгарські монархи використовували різні титули: хан, князь, цар, король.
При вступі на престол у Першій та Другій Болгарській імперії ця подія була відзначена урочистою церемонією коронації. Коронацію проводив голова Болгарської православної церкви. Під час Болгарського князівства та Третьої болгарської держави сходження на престол супроводжувалось присягою на конституції.
Християнство стало державною релігією в Болгарії за правління князя Бориса I. Він прийняв християнство в 864 році. Його хрещеним батьком був імператор Східної Римської імперії Михайло III, на честь якого Борис прийняв ім'я Михайло як своє християнське ім'я. Його титул було змінено з поганського хан на християнський князь.
Князь Симеон I був першим болгарським правителем, якого було короновано за обрядом Східної Римської імперії. Він був коронований біля міста Константинополя патріархом Миколою І у 913 році. Він прийняв титул "царя болгар та римлян".
Невдовзі після цього відносини між Болгарією та Східною Римською імперією погіршились й почалась низка візантійсько-болгарських війн.
За часів Другої Болгарської імперії коронування монархів відбувалось у Тирново.
Князі Теодор і Асен 26 жовтня 1185 р. в церкві св. Дмитра Солунського в м. Тирново брати проголосили незалежність Болгарії. Теодора було короновано й він прийняв тронне ім'я Петро IV та титул "цар", а Асен став його співправителем.
Калоян був єдиним болгарським монархом, котрий був коронований у Католицькій традиції в місті Тирново 8 листопада 1204 р. Він був коронований кардиналом Лео Бранкалеоні, який здійснив церемонію від імені Папи Римського Інокентія III. Калояну було надано титул короля болгар та волохів.
В ХХ ст. болгарські монархи Третьої болгарської держави не проходили церемонію коронації.