Космічне страхування як вид є одним із наймолодших у світі і з кожним роком відіграє все більшу роль у забезпеченні економічного захисту космічної діяльності держав при реалізації космічних проектів, що здійснюються за участю як українських, так і закордонних інвесторів. Щорічно страхується більше як 15 космічних проектів [1].
Як супутники так і ракети-носії з моменту їхнього виготовлення і до експлуатації на орбіті піддаються небезпеці, яка може призвести до повного знищення об”єкта або порушення окремих окремих його функцій. Виділяють чотири основні стадії виникнення ризиків:
- стадія виробництва;
- передпускова стадія, яка включає в себе транспортування об'єкта, його на стартовому майданчику, завантаження ракети і підготовку до пуску;
- стадію запуску, яка включає вихід супутника на орбіту і перевірку справності всіх систем;
- стадію експлуатації.
Ризики, що виникають при реалізації космічних проектів, можна розділити на 4 види: технічні; відповідальності перед третіми особами; контрактні та фінансові; політичні та форс-мажорні [2].
- Страхування ризиків пов'язаних із установленням і складанням(включає монтаж і наступні випробування ракет-носіїв, супутників і їх частин);
- Передпускове страхування (включає всі ризики під час транспортування з приміщень виробника на стартовий майданчик, а також під час установлення, складання і підготовки до запуску);
- Страхування пуску (включає всі ризики з моменту запуску до виходу супутника на задану орбіту);
- Страхування на орбіті (включає покриття від усіх ризиків при загальній і частковій загибелі об’єкта на стадії експлуатації)[3].
Державне космічне агентство України (ДКА України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого
спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України. Страхувальниками в кожному космічному проекті є кілька юридичних осіб, серед яких: замовник проекту; головний розробниквиготовлювач космічного апарата; головна компанія з надання носія виведення космічного апарата на задану орбіту («пускове агентство»); експлуатуюча організація, що володіє наземною космічною інфраструктурою.
Страхування може бути проведено принципово двома різними способами:
- Кожен учасник проекту страхує свій ризик самостійно;
- Учасники консолідуються й страхують свої ризики сумісно.
Звичайно, найбільш оптимальним із технічного й економічного погляду є принцип консолідації, тому що для кожного космічного проекту спеціально розробляється консолідована програма управління ризиками. Така програма є одним з необхідних елементів страхового обслуговування космічних ризиків і передує укладанню договору страхування. Програма узгоджується з усіма учасниками космічного проекту [4].
Основні завдання державного космічного агентства України
[ред. | ред. код]- Формування і реалізація державної політики у сфері космічної діяльності;
- Здійснення підготовки та реалізація міжнародних проектів у сфері дослідження та використання космічного простору;
- Забезпечення нормативно-правового регулювання космічної діяльності;
- Надання адміністративних послуг та здійснення контрольно-наглядової функції у сфері космічної діяльності;
- Здійснення управління об'єктами державної власності у сфері космічної діяльності;
- Інформування та надання роз'яснень щодо здійснення державної політики у сфері космічної діяльності [4].
- Базилевич В. Д., Базилевич К. С. Страхова справа. — К.: Товариство "Знання", КОО, 2002. - 203 с.
- Горбач Л. М. Страхова справа: Навчальний посібник. — 2-ге вид., виправл. — К.: Кондор, 2003. — 252 с.
- Сербиновский Б. Ю., Гаркуша В. Н. Страховое дело: Учебное пособие для вузов. — Ростов-на-Дону: Феникс, 2000. — 384 с.
- Закон України "Про космічну діяльність"