Кравченко Богдан Олександрович

Щодо інших людей з таким самим іменем та прізвищем див. Кравченко .

Богдан Кравченко
Народився	29 грудня 1946(1946-12-29) (78 років) Гюнцбург, Німеччина
Країна	Канада
Діяльність	історик, політолог
Alma mater	Оксфордський університет
Галузь	політологія
Заклад	НаУКМА
Науковий ступінь	доктор суспільних наук
У шлюбі з	Соломія Павличко
Нагороди	Премія фундації Антоновичів

Богда́н Олекса́ндрович Кра́вченко (нар. 29 грудня 1946, Гюнцбург, Німеччина) — канадський політолог українського походження, доктор суспільних наук, директор Канадського інституту українських студій (КІУС). Вдівець Соломії Павличко, зять Дмитра Павличка.

Біографія

Могила дружини Богдана Кравченка Соломії Павличко на Байковому кладовищі в Києві (ділянка № 49а)

Здобув вищу освіту в Університеті Бішопа (Квебек) та в університетах Торонто та Глазго (Шотландія). Завершив вищу освіту званням доктора суспільних наук в (Оксфордському університеті).

Активіст українського студентського та багатокультурного рухів у Канаді в 1960—1970-х роках та голова Спілки українського студенства Канади (СУСК) у роках 1969—70. За словами Івана-Павла Химки, був «лідером української лівиці в Канаді» в цей період^[1]. Спільно з Марком Бойцуном, Романом Сенькусем, Галиною Фріланд, Христиною Хом'як, Мирославом Шкандрієм та іншими брав участь у виданні журналу «Діялог», гаслом якого було «За соціалізм і демократію в самостійній Україні»^[2][3].

З 1976 дослідник у КІУС (спеціальність: сучасна Україна та УРСР), а в 1986 — директор КІУС.

З 1997 року — почесний професор Києво-Могилянської академії.

З 2004 року — емігрував з України в Киргизстан, де став генеральним директором Університету Центральної Азії (на цій посаді до 2014 року)^{[уточнити]}.

Праці

• Ukrainian Studies Courses at Ca­­nadian Universities. Edmonton, 1977;
• Dissidents in Ukraine before 1972: A Sum­­mary Statistical Profile // Journal of Ukrainian Studies. 1983. № 2;
• Hat eine marxi­­sti­­stische Opposition in der Sowjetunion eine Zukunft? // Gegenstimmen. 1983. № 14–15;
• Національне відродження та робітнича кляса в Україні в 1920-х ро­­ках // Сучасність. 1984. № 1/2;
• Social Change and National Consciousness in Twentieth-Century Ukraine. New York, 1985;
  • Соціальні зміни і національна свідомість в Україні XX ст. / пер. з англ. В. Івашко, В. Корнієнко. — Київ: Основи, 1997. — 423 с. ISBN 966-500-003-9.
• Архівні ма­­теріали з історії України в Канаді: По­­перед. анотов. перелік. К.; Едмонтон, 1990;
• National Memory in Ukraine: The Role of the Blue and Yellow Flag // Journal of Ukrainian Studies. 1990. Vol. 15, № 1.

Співавтор Famine in Ukraine 1932—1933 (1986). Упорядник збірника Ukraine After Shelest (1983).

Джерела

• Абліцов В. «Галактика „Україна“. Українська діаспора: видатні постаті» — К. : КИТ, 2007. — 436 с.
• Ясь О. Кравченко Богдан Олександрович [Архівовано 18 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2014. — Т. 15 : Кот — Куз. — С. 128. — ISBN 978-966-02-7305-4.
• Encyclopedia of Ukraine. — Vol. II. — University of Toronto Press, 1988. (англ.)
• Krawchenko, Bohdan (ed.) Ukraine After Shelest, 1983. — ISBN 0920862268. (англ.)
• Roman Serbyn and Bohdan Krawchenko. Famine in Ukraine 1932—1933, 1986. — ISBN 0920862438. (англ.)
• Університет Центральної Азії

Примітки

1. Іван-Павло Химка: «Для мене пам'ять можлива головно через історію, тому ми мусимо її знати. Її не можна приховувати» [Архівовано 5 грудня 2018 у Wayback Machine.] // Україна Модерна.
2. Іван-Павло Химка. Історія одної дружби: спогади про Ярослава Романовича Дашкевича [Архівовано 9 вересня 2018 у Wayback Machine.] // Україна Модерна. — 7.01.2012
3. Марко Бойцун: «Ми перейшли від українського націоналізму до радикального соціалізму, деякі з нас — і до троцькізму» [Архівовано 5 грудня 2018 у Wayback Machine.] // Спільне. — 13.12.2017