Кросплатформова пересадка — пересадка з одного напрямку руху на інший в метрополітені або на залізничному транспорті, що здійснюється переходом на іншу сторону тієї ж платформи, а не переходом на іншу станцію або платформу. Як правило, при такій організації руху в пересадний вузол входять дві платформи, на кожну з яких прибувають потяги різних ліній, прямуючих приблизно в одному напрямку.
Існує два основні типи таких пересадок (для перетину двох ліній):
Одній лінії належать обидві «лівих» колії, а другій — обидва «правих». При такому виконанні на кожній з лінії при дотриманні в одному напрямку платформа знаходиться праворуч по руху потяга, а в іншому — зліва. Першою такою станцією в СРСР був Технологічний інститут в Ленінграді, де такий перехід діє з 1961 року. У Москві прикладом таких переходів є пересадки на станціях Китай-город і Третьяковська.
Одній лінії належать центральні колії, а іншій — бічні. Так реалізовані пересадки на «Каширській», «Парк Перемоги» (наразі не діє) і «Кунцевській» (у триколійному виконанні).
«Ленгенфельдгассе» (Längenfeldgasse) (1989, лінії U4 і U6, короткі пересадки при поїздках «захід-північ», «південь-центр» і назад)
«Шоттенринг» (Schottenring) (1980, лінії U2 і U4, короткі пересадки з тупикової середньої колії на кінцевій станції лінії U2 на обидва напрямки лінії U4 і назад; ліквідована при продовженні лінії U2 в 2008)
Планована оригінальна система пересадок (подібна з існуючою в Гонконзі) буде організовано між 2-ю і 4-ю лініями метро в Ухані. Дві лінії йдуть в одному тунелі під вулицею Чжуннань, маючи дві спільних станції; при цьому взаємне розташування колій 2-ї лінії змінюється зі звичайного правостороннього на лівосторонній на одній з цих станцій («Площа Хуншань»). Таким чином пасажири можуть здійснити кросплатформову пересадку в будь-якому напрямку ціною проїзду однієї зайвої станції.
«Duivendrecht» і «Blijmer» (1977) — пересадка з ліній 51 (Amstelveenlijn) легкого метро і 54 (Geinlijn) Амстердамського метрополітену на потяги залізниці.
«Парк Перемоги» (2003, побудована для пересадки між Арбатсько-Покровською і планованою Митінсько-Бутовською лініями; нині працює у складі Арбатсько-Покровської лінії, у майбутньому пропонується застосувати для Солнцевської лінії)
«Діловий центр» (2005; обидві станції, передбачувані до задіяння в кросплатформовій пересадці, побудовані, але не використовуються, майбутнє застосування невідомо)
«Сіті-хол (EW13/NS25)» (1988, пересадка з 1989, лінії «Північ-південь» і «Схід-захід», коротка пересадка з поїздів лінії «Північ-південь», що прибувають з північної частини лінії, на поїзди лінії «Схід — захід», прямуючі в східному напрямку, і назад)
«Раффлз-плейс» (EW14, NS26) (1988, пересадка з 1989, лінії «Північ-південь» і «Схід-захід», коротка пересадка з поїздів лінії «Північ-південь», що прибувають з північної частини лінії, на поїзди лінії «Схід-захід», прямуючі в західному напрямку, і назад)
«Джуронг-іст» (EW24, ES1) (1988, пересадка з 1989, лінії «Північ-південь» і «Схід-захід», коротка пересадка з тупикової середньої колії на кінцевій станції лінії «Північ-південь» на обидві напрямки лінії «Схід — захід» і назад)
«Тана-мєра» (EW4) (1989, пересадка з 2003, лінія «Схід-захід» та відгалуження в аеропорт Чангі, коротка пересадка з тупикової середньої колії на кінцевій станції відгалуження в аеропорт на обидва напрямки основної лінії «Схід — захід» і назад)
На багатьох станціях Нью-Йоркського метрополітену є кросплатформові пересадки між екпрес-маршрутами, що прямують по лінії з більш рідкісними зупинками, і локальними маршрутами, що прямують з частішими зупинками по інших головних коліях тієї ж лінії. На кшталт, «Nevins street» (1908), «Franklin Avenue» (1920) і «Utica Avenue» (1920), — крос-платформові пересадки між експресами (у цьому місці) 2 і 3, і локальними маршрутами 4 і 5 (крім останньої — тільки між 3 і 4).