Курош Ягмаеї | |
---|---|
کوروش یغمایی | |
![]() | |
Основна інформація | |
Дата народження | 3 грудня 1949 (75 років) |
Місце народження | Семнан |
Роки активності | 1973 — тепер. час |
Громадянство | ![]() |
Професія | Гітарист, співак, композитор |
Освіта | Університет Шахіда Бехештіd ![]() |
Інструменти | Гітара, електрогітара, бас-гітара |
Мова | Перська |
Жанр | Іранський рок, фольк-рок, психоделічний рок, поп |
Magnum opus | Gol-e Yakhd і Malek Jamshidd ![]() |
Членство | The Rapturesd ![]() |
Лейбли | Stones Throw Recordsd і Caltex Recordsd ![]() |
Діти (3 ![]() | Kaveh Yaghmaeid, Satgin Yaghmaeid і Kamil Yaghmaeid ![]() |
Брати, сестри | Kamran Yaghmaeid і Kambiz Yaghmaeid ![]() |
kourosh-yaghmaei.com | |
![]() ![]() |
Курош Ягмаеї (перс. کوروش یغمایی) (народився 3 грудня 1946) - іранський гітарист, співак і піонер рок-музики в Ірані.[1] Найбільше відомий на міжнародному рівні за свою унікальну презентацію раннього іранського року 1970-х років.
Належить до сімейства Ягмаеї, другий син своєї родинної гілки. Його брат, Кейван, був дуже успішним у школі в шостому класі. Як нагороду батько купив їм інструменти. Кейванові купив скрипку, а Курошеві подарував сантур. Оскільки першим інструментом Куроша був сантур, то спочатку він сповідував традиційну іранську музику. Незабаром зацікавився Західною музикою, починаючи з Баха і до будь-якої музики по радіо. Самостійно навчився грати на гітарі, слухаючи записи таких гуртів як The Ventures. На початку 1960-х років Курош приєднався до гурту під назвою The Raptures, який виконував кавери на пісні The Ventures, "The Kinks", "The Beatles" і The Monkees, прихильником яких Курош був. The Raptures часто мали труднощі з пошуком адекватних інструментів для такої музики, покладаючись на орендоване обладнання і використовуючи верхню струну електрогітари, щоб досягнути звучання бас-гітари.
Зрештою на початку 70-х років Курош заснував свій сольний гурт, членами якого були його брати Камран і Камбіз. Суть цієї музики полягала в поєднанні іранських мелодій, инструменталу, вокалу і мелодики з західними гармоніями, звукорядом і ладами. Курош і його брати працювали в поті чола над розвитком цих ідей і вони принесли їм неабиякий успіх протягом десятиліття аж до Ісламської революції 1979 року, яка залишила Куроша і його гурт без законного дозволу на виконання пісень. Ця заборона на виступи Куроша вплинула на його кар'єру і не дала йому виконували свою звичайну музику впродовж майже трьох десятиліть. Відтоді Курош не виступав активно в самому Ірані й за його межами, крім кількох концертів у Швеції та Норвегії у 1993 році. Тільки в 1990-х роках дозволили випустити альбоми, які Курош записав під час революції й невдовзі після неї.[2]
Його пісні добре відомі в іранській діаспорі[en], а пісня Голь-е Ях була і залишається однією з найвідоміших. Його унікальний іранський стиль психоделічного і фолк-року привів його до порівняння з відомими діячами анатолійської рок-сцени, такими як Еркін Корай[en] і Бариш Манчо. Міжнародну увагу до творчості Куроша Ягмаеї привернув вихід альбому Back to the Brink 2011 року, - збірник пісень з його сольної кар'єри від 1973 до 1979 року.