Курт Грошке | |
---|---|
Kurt Gröschke | |
Народження | 17 липня 1907 Берлін |
Смерть | 26 березня 1996 (88 років) Оденталь, Північний Рейн-Вестфалія |
Країна | Третій Рейх |
Приналежність | Вермахт |
Вид збройних сил | Люфтваффе |
Рід військ | повітряно-десантні війська |
Роки служби | 1934–1945 |
Звання | оберст |
Формування | 7-ма повітряна дивізія 1-ша парашутна дивізія 5-та парашутна дивізія |
Командування | 2-та парашутна рота 1-го парашутного полку 2-й батальйон парашутного полку 15-й парашутно-десантний полк 5-ї парашутної дивізії 5-та парашутна дивізія |
Війни / битви | |
Нагороди | |
Курт Грошке у Вікісховищі |
Курт Грошке (нім. Kurt Gröschke; нар. 17 липня 1907, Берлін — пом. 26 березня 1996, Оденталь, Північний Рейн-Вестфалія) — німецький офіцер, оберст повітряно-десантних військ Вермахту. За часів Другої світової війни командував парашутно-десантним полком та парашутною дивізією Люфтваффе. Кавалер Лицарського хреста з дубовим листям (1945).
Курт Грошке розпочав службу в поліції Берліна. 1 квітня 1934 року отримав звання лейтенант. 1 жовтня 1935 року підвищений в обер-лейтенанти. Згодом поступив добровольцем до лав 1-го парашутного полку, де 1938 році став командиром 2-ї роти полку. 1 січня 1940 року отримав звання гауптман.
10 травня 1940 року десантувався в Голландії під Дордрехтом у ході вторгнення німецького вермахту до Нижніх країн. Пізніше з ротою перекинутий до Норвегії, де бився під Нарвіком. У травні 1941 року брав участь у десантуванні та боях на грецькому Криті.
Взимку 1941/1942 року К. Грошке призначений командиром 2-го парашутного батальйону 2-го парашутного полку, який змагався на німецько-радянському фронті. 1 квітня 1942 року підвищений у майори. У липні 1943 року разом зі своїм батальйоном переведений до Італії, де вів оборонні бої проти союзних військ. 1 квітня 1944 року підвищений в оберст-лейтенанти Люфтваффе.
9 червня 1944 року за проявлені хоробрість та вміле керівництво підрозділом нагороджений Лицарським хрестом Залізного хреста. Потім він очолив у Франції 15-й парашутний полк і керував ним з червня 1944 року на фронті проти союзних військ, що висадилися в Нормандії. 9 січня 1945 року за свої сміливі дії під час боїв у Фалезькому котлі він отримав нагороду Лицарський хрест Залізного хреста з Дубовим листям. У березні 1945 року він став командиром залишків 5-ї дивізії парашутистів і бився з нею до кінця війни. У квітні 1945 року здався в полон союзників.