Кінетична індуктивність — це фізичний параметр, що характеризує інерцію руху носіїв заряду під впливом зовнішнього електричного поля. Ця індуктивність пов'язана з кінетичною енергією зарядів виразом[1]:
де інтеграл береться по об'єму провідника, n, m, v — концентрація, маса і швидкість носіїв струму, I — повний струм у провіднику.
Як правило, кінетичною індуктивністю можна знехтувати через малість кінетичної енергії електронів у порівнянні з електромагнітною енергією. Однак на оптичних частотах і для надпровідників це вже не так. Наприклад, для досить тонких надпровідних дротів і наноантен кінетична індуктивність може давати помітний або навіть визначальний внесок у загальну індуктивність[2][3] .
Кінетичну індуктивність дроту можна отримати з виразу:
а саме[3]:
де A і l — площа перетину дроту і його довжина, ns — концентрація зарядів (електронів), m і e — маса і заряд електрона.
Кінетичну індуктивність надпровідника можна отримати з урахуванням того, що носіями заряду в цьому випадку є куперівські пари з величиною заряда . Тому для надпровідників кінетична індуктивність визначається виразом[4]:
{{cite web}}
: |pages=
має зайвий текст (довідка)