Ларісса Лай | ||||
---|---|---|---|---|
англ. Larissa Lai | ||||
Народилася | 1967 Ла-Хоя, Сан-Дієґо, Каліфорнія, США | |||
Громадянство | Канада | |||
Діяльність | прозаїк, поетеса, критик, професор | |||
Alma mater | Університет Британської Колумбії, Університет Східної Англії, Калгарський університет | |||
Заклад | Університет Британської Колумбії | |||
Напрямок | наукова фантастика, нехудожня література | |||
Жанр | роман, вірш | |||
Сайт: larissalai.com | ||||
| ||||
Ларісса Лай (англ. Larissa Lai, нар. 1967, Ла-Хойя, США) — канадська письменниця, критикиня та професорка китайського походження.
Ларісса Лай народилася 1967 року у Ла-Хойя, штат Каліфорнія, США. Виросла у місті Сент-Джонс, Канада. Вона навчалася в Університеті Британської Колумбії, який закінчила 1990 року зі ступенем бакалавра мистецтв з соціології. Отримала ступінь магістра в Університеті Східної Англії та ступінь доктора у Калгарському університеті 2006 року. Була поетичною редакторкою для журналу «Canadian Literature[en]» у 2007—2009 роках. Позаяк Лай — канадка китайського походження, про неї відгукнулися як про приклад «зростальної гнучкості канадської художньої літератури та канадської ідентичності» (англ. the growing elasticity of Canadian fiction and Canadian identity).[1]
Її перший роман «Коли лисиця — тисяча» (англ. When Fox is a Thousand) потрапив до списку премії за перший роман Amazon.ca[en] 1996 року.[2] 2004 року роман був перевиданий з невеликими змінами та новою післямовою. 2002 року вийшов її другий роман «Дівчина — солона риба» (англ. Salt Fish Girl), який був номінований на премію Джеймса Тіптрі-молодшого, премію «Сонячний спалах» та на премію В. О. Мітчелла міста Калгарі (англ. City of Calgary W. O. Mitchell Award).
2004, 2007 та 2009 року була інструкторкою на майстер класі Кларіон[en] для письменників-початківців у фантастиці.
Публікувала статті та критику у багатьох журналах, а також декілька антологій, серед яких «Азіатсько-канадське письменництво поза автоетнографією» (англ. Asian Canadian Writing Beyond Autoethnography) та «Взяти додому: жінки говорять про фемінізм у їхньому житті» (англ. Bringing it Home: Women Talk About Feminism in Their Lives).
Як відкрита лесбійка,[3] була учасницею однієї з перших канадських повномасштабних конференцій ЛГБТ-письменників 1997 року.[3]
Зараз працює асистенткою професора канадської літератури в Університеті Британської Колумбії.[4]
Як для молодої письменниці, Лай написала багато академічних та критичних робіт. Її роботи містять соціальну критику, актуальну для сучасної аудиторії, багато вчених-філологів використовували їх, щоб краще зрозуміти китайську діаспору.[5]
Багато філологів підкреслюють внесок, який зробила Лай, критикуючи загальне розуміння раси, полу та національної ідентичності. Мелісса Фанг аналізує Лай як частину китайської діаспори та як її праці досліджують «іммігрантський сором».[6] Стефані Олівер припускає, що Лай інноваційно використовує запах як показник «політики представництва, режимів расизації, сили погляду та динаміки видимості та невидимості, що є ключем до соціальної маргіналізації» діаспорного досвіду, а не більш загальні візуальні та слухові рамки.[7] Реймер розглядає, як Лай використовує кіборгів у своєму романі «Дівчина — солона риба», критикуючи початкові історії. Реймер припускає, що Лай викриває загальні ідеї Просвітництва як расистські та обмежувальні, та використовує свої романи, щоб запропонувати нові способи розуміння.[8] Бірнс бачить Лай як постколоніальну трансфеміністку, помітну у Канаді, але не так добре відому на міжнародному рівні. Бірн каже, що роман Лай «Дівчина — солона риба» підіймає питання полу та етнічності, пропонуючи «різноманітну індивідуальність діаспори, яка протистоїть репресивній риториці монолітної глобалізації».[5]
У цілому, романи Лай здобули загальне визнання за свої інноваційні розповіді, які допомагають читачам зрозуміти сучасний досвід діаспори.