Село
Пам'ятник замученим жителям села на православному цвинтарі
Координати 50°37′ пн. ш. 23°57′ сх. д. / 50.617° пн. ш. 23.950° сх. д.Координати: 50°37′ пн. ш. 23°57′ сх. д. / 50.617° пн. ш. 23.950° сх. д.
|
Ласків[2] (пол. Łasków) — село в Польщі, у гміні Мірче Грубешівського повіту Люблінського воєводства. Населення — 132 особи (2011[1]). Розташоване на Закерзонні (на історичній Холмщині).
В 1827 р. в селі були 34 будинки і 253 мешканці.
У XIX ст. в селі була дерев'яна греко-католицька церква св. Стефана, зведена 1863 року[2], яка належала до парафії в Мірче Холмської єпархії і яку в 1875 р. відібрала російська влада і віддала Російській православній церкві. У 1889 р. українська громада збудувала нову дерев'яну церкву.
За даними етнографічної експедиції 1869—1870 років під керівництвом Павла Чубинського, у селі проживали греко-католики, які розмовляли українською мовою[3].
У 1905—1908 рр. за указом царя ті греко-католики, які відмовлялися належати до Російської православної церкви, через заборону греко-католицької церкви перейшли до римо-католицької і стали калакутами, у Ласкові їх налічувалось 5 осіб.[4]
У 1915 р. більшість українців були вивезені перед наступом німецьких військ вглиб Російської імперії в околиці Самарканду, звідки повертались уже після закінчення війни. Натомість поляків не вивозили.[5] Поляки після окупації Холмщини в 1919 р. закрили церкву.
У 1921 році село входило до складу гміни Мірче Грубешівського повіту Люблінського воєводства Польської Республіки[6]. За даними перепису населення Польщі 1921 року в селі налічувалося 62 будинки та 339 мешканців, з них[6]:
У сусідній колонії Ласків у 46 будинках проживало 283 мешканці, з яких 55 — православних і 228 — римо-католиків, хоча всіх зарахували до поляків.
Польська влада з метою асиміляції українців у липні-серпні 1938 року зруйнувала православну церкву[2].
У 1943 р. українці Ласкова організували самооборону від польських грабіжників. 10 березня 1944 р. польські шовіністи з Батальйонів хлопських під командуванням майора Станіслава Басая і з 5 батальйону АК під командуванням Стефана Квасьнєвського здійснили напад на село з убивством понад 330 українців, серед замучених був православний священик Лев Коробчук.[7] Вціліла в цій різні Лідія Власюк-Коломієць встановила на православному цвинтарі пам'ятник загиблим.
У серпні 1944 року місцеві мешканці безуспішно зверталися до голови уряду УРСР Микити Хрущова з проханням включити село до складу УРСР, звернення підписало 40 осіб[8].
У 1975—1998 роках село належало до Замойського воєводства.
Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][9]:
Загалом | Допрацездатний вік |
Працездатний вік |
Постпрацездатний вік | |
---|---|---|---|---|
Чоловіки | 69 | 15 | 45 | 9 |
Жінки | 63 | 10 | 32 | 21 |
Разом | 132 | 25 | 77 | 30 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ласків (Грубешівський повіт)
|
|