Лобне місце
| Лобне місце | |
|---|---|
| |
| 55°45′12″ пн. ш. 37°37′21″ сх. д. / 55.75333333° пн. ш. 37.6225° сх. д. | |
| Країна |  Росія  |
| Розташування | Тверський |
| Тип | місце стратиd і пам'ятка архітектури[d] |
| Перша згадка | 1549 |
| Дата заснування | 1597 |
  Лобне місце Лобне місце (Росія) | |
 | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Лобне місце (рос. Лобное место) — пам'ятник російської архітектури 16-го століття, знаходиться в Москві на Красній площі. Являє собою піднесення, оточене кам'яною огорожею.
Первісно термін «Лобное мѣсто» з'явився в слов'янському перекладі Євангелія від Іоанна: и носѧ крестъ свой, изыде въ глаголемое Лобное мѣсто, єже глаголетсѧ єврейски Голгоѳа. Це визначення використовувалося при описі Храму Гробу Господнього в пам'ятці паломницької літератури XII ст. «Ходіння ігумена Даниїла»[1].
Відповідно до думки сучасних дослідників, ідея зведення Лобного місця в Москві належала митрополиту Макарію. Концепція передбачала зведення на Красній площі комплексу, центром якого був Покровський собор, що символізував Небесний Єрусалим[2]. Це припущення підтверджується тим фактом, що в XVII столітті храм іноді називали Єрусалимським[3][4], а Спаські ворота — Єрусалимськими[5].
Точна дата будівництва Лобного місця невідома. У літописах воно вперше згадується в 1549 році, коли молодий цар Іван IV скористався майданчиком для публічного звернення до виборних Земського собору, при цьому формально цар свою промову адресував митрополиту Макарію[6].
6 листопада 1942 біля Лобного місця єфрейтор Савелій Дмитрієв обстріляв з гвинтівки машину Анастаса Мікояна, прийнявши її за машину Йосипа Сталіна. Зловмисник був арештований і згодом розстріляний за вироком трибуналу[7][8].
25 серпня 1968 біля Лобного місця пройшла сидяча демонстрація проти вторгнення військ Варшавського договору до Чехословаччини.
- Згадується М. Ю. Лермонтовим у «Пісні про купця Калашникова» як місце страти головного героя.
- Радянський актор, співак і поет Володимир Висоцький в своїй пісні «Разбойничья» співав: «Лобным местом ты красна да веревкой склизкою».
- ↑ Хожение Даниила, игумена Русской Земли. Восточная литература. 2004. Архів оригіналу за 18 лютого 2020. Процитовано 15 березня 2018.
- ↑ Сарачева Т. Идея девятиглавого Покровского собора принадлежит митрополиту Макарию // Журнал московской Патриархии / Кириллова Л.И., Минервин Г.Б., Шемякин Г.А. — М. : Издательство Московской Патриархии, 2011. — 95 с.
- ↑ Из архива Тайных Дел. Восточная литература. 2015. Архів оригіналу за 17 лютого 2020. Процитовано 15 березня 2018.
- ↑ Мартин Бер (2004). Летопись Московская. Восточная литература. Архів оригіналу за 9 березня 2020. Процитовано 15 березня 2018.
- ↑ Кузнецов И. И. Покровский (Св. Василия Блаженного) собор в Москве. — М. : Типо-литография Н. И. Гройсман, 1900. — 65 с.
- ↑ Соловьев С.М. (2013). Правление боярское. ГПНТБ СО РАН. Архів оригіналу за 10 червня 2020. Процитовано 15 березня 2018.
- ↑ Хто робив замах на Мікояна. Архів оригіналу за 18 березня 2018. Процитовано 20 серпня 2017.
- ↑ Царська «дев'ятка». Архів оригіналу за 10 лютого 2013. Процитовано 20 серпня 2017.
- Лобне місце [Архівовано 3 червня 2017 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2001. — Т. 3 : К — М. — 792 с. — ISBN 966-7492-03-6.
- Либсон В. Я., Домшлак М. И., Аренкова Ю. И. и др. Кремль. Китай-город. Центральные площади // Памятники архитектуры Москвы. — М.: Искусство, 1983. — С. 403. — 504 с. — 25 000 экз.