Лоренц Белер

Лоренц Белер
нім. Lorenz Böhler
Народився15 січня 1885(1885-01-15)[1][2][…]
Вольфурт[1]
Помер20 січня 1973(1973-01-20)[1][2][…] (88 років)
Відень, Австрія[1]
ПохованняDöbling Cemeteryd
Країна Австрія
Діяльністьхірург
Галузьхірургія і ортопедія
Alma materВіденський університет
Науковий ступіньдоктор медицини[1]
Знання мовнімецька
УчасникПерша світова війна
ЧленствоЛеопольдина і СС
ПартіяНаціонал-соціалістична робітнича партія Німеччини і Вітчизняний фронт
Нагороди
Лицарський Хрест Воєнних заслуг з мечами
Лицарський Хрест Воєнних заслуг з мечами
Хрест Воєнних заслуг I класу з мечами
Хрест Воєнних заслуг I класу з мечами
Хрест Воєнних заслуг II класу з мечами
Хрест Воєнних заслуг II класу з мечами
Кавалер лицарського хреста ордена Франца Йосифа
Кавалер лицарського хреста ордена Франца Йосифа
Медаль Червоного Хреста (Пруссія)
Медаль Червоного Хреста (Пруссія)
Почесний знак Австрійського Червоного Хреста
Почесний знак Австрійського Червоного Хреста
Медаль «За військові заслуги» (Австро-Угорщина)
Медаль «За військові заслуги» (Австро-Угорщина)
Пам'ятна військова медаль (Угорщина)
Пам'ятна військова медаль (Угорщина)
Пам'ятна військова медаль (Австрія)
Пам'ятна військова медаль (Австрія)
Почесний хрест ветерана війни
Почесний хрест ветерана війни
 Залізний хрест 2-го класу
Австрійський почесний знак «За науку та мистецтво»
Австрійський почесний знак «За науку та мистецтво»
Почесний знак землі Форарльберг
Почесний знак землі Форарльберг

Лоренц Белер (нім. Lorenz Böhler; 15 січня 1885, Вольфурт — 20 січня 1973, Відень) — австрійський травматолог, доктор медицини, професор. Оберстлейтенант медичної служби резерву вермахту.

Біографія

[ред. | ред. код]

Працював в клініці Майо (Рочестер, США) і в Відні у відомого ортопеда Адольфа Лоренца. У 1916 році заснував в Бозені лазарет для хворих з вогнепальними ушкодженнями кісток і суглобів. В 1925-71 роках — беззмінний директор і науковий керівник найбільшої травматологічної лікарні у Відні і професор кафедри травматології університету.

Белер розробив ряд методів оперативного і консервативного лікування переломів кісток, які викладені в монографії «Die Technik der Knochenbruchbehandlung» (1929). Книга неодноразово перевидавалася, перекладена російською та іншими мовами. Під керівництвом Белера в Австрії організована мережа травматологічних клінік і пунктів, які відділені від клінік загальної хірургії. Ним розроблені принципи реабілітації хворих після травми. Автор широко відомої в світі шини для скелетного витягування та інших пристосувань для лікування хворих з травмами. Белер був учасником I Всесоюзного з'їзду травматологів-ортопедів (1963).

Нагороди

[ред. | ред. код]

Бібліографія

[ред. | ред. код]

Автор близько 450 наукових праць.

  • Die Technik der Knochenbruchbehandlung, Band I, Band II, Ergänzungsband. Reprint der 12.-13. Auflage 1953/1963, Nachdruck 1996. 3 Bände, leinengeb., Schutzumschlag, 2.483 S. zuzügl. Sachverzeichnis, ca. 4.800 Abb., Maudrich 1996, ISBN 3-85175-666-5.
  • Die Spezialisierung der Frakturbehandlung für die Kriegszeit, eine Frage von größter volkswirtschaftlicher Bedeutung. In: Zentralblatt für Chirurgie 44 (1918)
  • Wie schützen wir die Verwundeten vor Amputation und Krüppeltum? In: Zeitschrift für orthopädische Chirurgie 45 (1924): S. 244–281.
  • Knochenbrüche und Unfallchirurgie in ihren Beziehungen zur Umwelt. Maudrich, Wien 1933.
  • Wundbehandlung. In: Zeitschrift für ärztliche Fortbildung. 38 (22) (1941): S. 545–552.
  • Unfallkrankenhäuser, Unfallabteilungen, Unfallkliniken. In: Archiv für orthopädische und Unfall-Chirurgie 42 (1) (1942): S. 5–23.
  • Vorschlag zur Marknagelung nach Küntscher bei frischen Oberschenkelschußbrüchen. In: Der Chirurg 15 (1) (1943): S. 8–13.
  • Verbandlehre für Schwestern, Helfer, Studenten und Ärzte. Maudrich, Wien 1947.

Література

[ред. | ред. код]
  • Hubert Fischer: Der deutsche Sanitätsdienst 1921-1945, Biblio, Osnabrück 1982–1988, 5 Bände, 2 Supplementbände 1999
  • Werner Wachsmuth: Ein Leben mit dem Jahrhundert, Springer Verlag, Berlin - Heidelberg 1985
  • Jörg Böhler: Lorenz Böhler. Der Vater der Unfallchirurgie. 15. Januar 1885 bis 20. Januar 1973, in: „Zentralblatt für Chirurgie“, 1985: 110(4), S. 194–199.
  • Inge Lehne: Lorenz Böhler. Die Geschichte eines Erfolges, Verlag Wilhelm Maudrich, Wien - München - Bern 1991
  • Fritz Povacz: Der Geist der Böhler-Schule, Maudrich, Wien 2004, ISBN 3-85175-806-4
  • Wolfgang U. Eckart (Hrsg.): Ärzte-Lexikon. Bd. 1. Springer, Heidelberg 2006, ISBN 3-540-29584-4, S. 68.
  • Sein Sohn Jörg Böhler spricht in einer Würdigung zum 100. Geburtstag von 450 Arbeiten. Jörg Böhler: Lorenz Böhler. Der Vater der Unfallchirurgie. 15. Januar 1885 bis 20. Januar 1973. In: Zentralblatt für Chirurgie. 110 (4) (1985): S. 194–199.
  • Большая Медицинская Энциклопедия (БМЭ), под редакцией Петровского Б.В., 3-е издание

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в г д е Deutsche Nationalbibliothek Record #119044382 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. ↑ а б в Енциклопедія Брокгауз
  3. ↑ а б в Gran Enciclopèdia Catalana — Grup Enciclopèdia, 1968.