Луція Дюриш Ніколсонова

Луція Дюриш Ніколсонова
Депутат Європейського парламенту
2 липня 2019 року — 2024
Депутат Національної ради Словацької Республіки
2016 — 2019
Державний секретар Міністерства праці, соціальних справ та сім'ї Словацької Республіки
8 липня 2010 року — 4 квітня 2012 року
Народилася28 листопада 1976(1976-11-28) (48 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Братислава, Словацька СР, ЧССР Редагувати інформацію у Вікіданих
Відома якжурналістка, політична діячка Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Словаччина Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materSpojená škola (Bratislava, Metodova 2)d Редагувати інформацію у Вікіданих
Політична партіяСвобода і солідарність Редагувати інформацію у Вікіданих
У шлюбі зTom Nicholsond Редагувати інформацію у Вікіданих
 Медіафайли у Вікісховищі

Луція Дюриш Ніколсонова (словац. Lucia Ďuriš Nicholsonová; 28 листопада 1976(19761128), Братислава) — словацька ліберальна політикиня та колишня журналістка, нині депутатка Європейського парламенту, обрана від партії «Свобода і солідарність», членкиня фракції «Оновлення Європи».

Колишня членкиня Національної ради Словацької Республіки, заступниця голови Комітету з прав людини та національних меншин Національних зборів Словацької Республіки. В уряді Івети Радічової обіймала посаду державного секретаря в Міністерстві праці, соціальних справ та сім'ї[1]. На виборах до Європейського парламенту в Словаччині у 2014 році вона балотувалася від партії «Свобода і солідарність».

Біографія

[ред. | ред. код]

Народилася в Братиславі.

В 1995 році закінчила гімназію з відзнакою[2][3].

У 1996-2007 роках працювала редактором, ведучою та репортером у кількох словацьких ЗМІ: VTV, щоденній газеті Práca, TV Luna, щоденній газеті SME, Domino Forum, TA3 та STV[2].

У 2007-2010 роках була виконавчим директором Imaginecommunications[4], компанії, що займається «медіа-консалтингом, кризовою комунікацією та документальним кіно з ромських поселень та Африки»[5].

В той час Луція своїм тодішнім чоловіком, журналістом Томом Ніколсоном, вона прожила рік у Канаді, де пройшла річний курс англійської мови в Англійській школі для іммігрантів в Оттаві.

У 2010 році почала вивчати міжнародні відносини та дипломатію в Університеті міжнародних та суспільних відносин у Празі, який покинула через щільний графік роботи на посаді Державного секретаря[6].

З 2018 року вивчає психологію в Пан'європейському університеті в Братиславі[2].

Політична кар'єра

[ред. | ред. код]

Луція Ніколсонова колишня членкиня політичної партії «Свобода і солідарність». Вона очолювала групу з питань соціальної політики[7]. На парламентських виборах 2010 року отримала 5 416 голосів, посіла 13-е місце у списку SaS і стала членом Національної ради. Партія SaS увійшла до складу правлячої коаліції в липні 2010 року, і відтоді Луція Ніколсонова працювала разом зі своїм колегою по партії Йозефом Міхалом у Міністерстві праці, соціальних справ і сім'ї до кінця роботи уряду в 2012 році.

З 2016 року є депутаткою Національних зборів і заступницею голови Національних зборів Словацької Республіки, обрана від партії SaS.[8].[9]

З 2 липня 2019 року являється депутаткою Європейського парламенту. Вона є членом Групи ЄКР, головою Комітету Європейського парламенту з питань зайнятості та соціальної інтеграції (EMPL) та Комітету з питань громадянських свобод, юстиції та внутрішніх справ (LIBE)[10].

11 лютого 2021 року покинула партію SaS через скандал з міністром інвестицій щодо втраченого мільярда[11].

У 2023 році вона заснувала політичну партію Яблуко, яку презентувала в березні 2023 року. Політична партія «Яблуко» керується сильним соціальним порядком денним і зосереджується насамперед на структурних реформах у регіонах[12]. У червні 2023 року Яблуко об'єдналася з Демократичною політичною партією, а її представники зайняли останні 5 місць у списку[13].

Критика

[ред. | ред. код]

Луцію критикували за відсутність вищої освіти під час перебування на посаді держсекретаря з 2010 по 2012 рік[14].

Сім'я

[ред. | ред. код]

Від першого шлюбу має сина Домініка (1999) та доньку Ліллі (2008). У 2015 році Луція вийшла заміж вдруге, і у них з чоловіком Петром Дюришем народився син Якуб (*2016).

Посилання

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Minútu po minúte: Noví ministri prebrali svoje ministerstvá. Denník SME. Процитовано 26 вересня 2011.
  2. ↑ а б в Lucia Ďuriš Nicholsonová. sas.sk. Процитовано 7 липня 2019.
  3. ↑ Шаблон:Citácia periodika
  4. ↑ Výpis z obchodného registra SR. orsr.sk. Процитовано 3 травня 2019.
  5. ↑ http://www.strana-sas.sk/nominanti/302. {{cite web}}: Пропущений або порожній |title= (довідка); Проігноровано невідомий параметр |datum archivace= (довідка); Проігноровано невідомий параметр |datum přístupu= (довідка); Проігноровано невідомий параметр |jazyk= (довідка); Проігноровано невідомий параметр |místo= (довідка); Проігноровано невідомий параметр |nedostupné= (довідка); Проігноровано невідомий параметр |titul= (довідка); Проігноровано невідомий параметр |url archivu= (довідка); Проігноровано невідомий параметр |vydavatel= (довідка)
  6. ↑ Štúdium diplomacie Nicholsonová prerušila. Pravda. Процитовано 9 липня 2019.
  7. ↑ Nominanti. Sloboda a Solidarita. Процитовано 26 вересня 2011.
  8. ↑ Voľby do NR SR 2016: Zvolení poslanci Národnej rady Slovenskej republiky [online]. Bratislava : ŠÚ SR. Dostupné online [Архівовано 2016-09-24 у Wayback Machine.].
  9. ↑ Zoznam poslancov podľa výborov. Národná rada SR. Процитовано 26 липня 2019.
  10. ↑ Шаблон:Citácia elektronického dokumentu
  11. ↑ Stanovisko vicepremiérky Veroniky Remišovej k údajne stratenej miliarde z eurofondov: NEPRIŠLI SME ANI O EURO!. Процитовано 7 березня 2023.
  12. ↑ Ďuriš Nicholsonová predstavila Jablko, hovorí o modernej stredovej strane. sme.sk. Процитовано 8 березня 2023.
  13. ↑ Demokrati sa spájajú. Do volieb pôjdu spoločne so stranou Jablko. ta3.com. Процитовано 5 червня 2023.
  14. ↑ Štátna tajomníčka má skončené gymnázium. Perex. Процитовано 26 липня 2019.