Людвіг Кіршнер

Людвіг Кіршнер
Народився	12 червня 1904(1904-06-12) Байройт, Баварія, Німецький Райх
Помер	11 лютого 1945(1945-02-11) (40 років) Живець, Сілезьке воєводство
Країна	Німеччина
Діяльність	офіцер
Знання мов	німецька
Учасник	Друга світова війна
Військове звання	Генерал-майор
Нагороди	Лицарський хрест Залізного хреста з Дубовим листям Медаль «За вислугу років у Вермахті» Медаль «За вислугу років у Вермахті» Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу Хрест Воєнних заслуг II класу з мечами Нагрудний знак «За поранення» в золоті Штурмовий піхотний знак в сріблі Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42» Почесна застібка на орденську стрічку для Сухопутних військ Кримський щит

Людвіг Кіршнер (нім. Ludwig Kirschner; 12 червня 1904, Байройт — 11 лютого 1945, Зайбуш) — німецький воєначальник, генерал-майор вермахту. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста з дубовим листям.

Біографія

1 травня 1920 року вступив в поліцію, командував частинами поліції порядку. 16 березня 1936 року переведений у вермахт. З 10 листопада 1938 року — командир роти 104-го піхотного полку. Учасник Польської і Французької кампаній, а також Німецько-радянської війни. З 1 серпня 1941 року — командир 1-го батальйону 436-го піхотного полку, з 1 серпня 1942 року — 72-го піхотного полку 46-ї піхотної дивізії. 23 вересня 1943 року переведений в резерв ОКГ. З 8 листопада 1943 по 25 липня 1944 року очолював училище батальйонних командирів у Антверпені. З 1 серпня 1944 року — командир навчальної гренадерської бригади, з 20 серпня 1944 року — генерал для спеціальних доручень при штабі 14-ї армії. 1 вересня 1944 року відправлений в резерв. З 1 листопада 1944 року — командир 320-ї народно-гренадерської дивізії, з якою брав участь у боях на Сході. Загинув у бою.

Звання

• Лейтенант поліції (16 грудня 1928)
• Оберлейтенант поліції (1 січня 1934)
• Оберлейтенант (16 березня 1934)
• Гауптман (1 жовтня 1936)
• Майор (1 серпня 1941)
• Оберстлейтенант (16 листопада 1942)
• Оберст (1 травня 1933)
• Генерал-майор (30 січня 1945)

Нагороди

• Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го, 3-го і 2-го класу (18 років)
• Хрест Воєнних заслуг 2-го класу з мечами (29 жовтня 1940)
• Залізний хрест
  • 2-го класу (31 грудня 1940)
  • 1-го класу (14 вересня 1941)
• Нагрудний знак «За поранення»
  • в чорному (8 вересня 1941)
  • в сріблі (3 січня 1942)
  • в золоті (24 жовтня 1942)
• Лицарський хрест Залізного хреста з дубовим листям
  • лицарський хрест (18 січня 1942)
  • дубове листя (№ 135; 28 жовтня 1942)
• Сертифікат Пошани Головнокомандувача Сухопутних військ Вермахту (8 лютого 1942)
• Почесна застібка на орденську стрічку для Сухопутних військ (12 лютого 1942)
• Штурмовий піхотний знак в сріблі (15 лютого 1942)
• Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42» (10 серпня 1942)
• Кримський щит (1 жовтня 1942)

Література

• Залесский К. А. Железный крест. Самая известная военная награда Второй мировой войны. — М.: Яуза-пресс, 2007. — 4000 экз. — ISBN 978-5-903339-37-2
• Fellgiebel W.P. Elite of the Third Reich, The recipients of the Knight's Cross of the Iron Cross 1939—1945: A Reference, Helion & Company Limited, Solihull, 2003, ISBN 1-874622-46-9
• Scheibert, Horst. Die Träger der Ehrenblattspange des Heeres und der Waffen-SS/ Die Träger der Ehrentaffelspange der Kriegsmarine/ Die Inhaber des Ehrenpokals für Besondere Leistung im Lukftkrieg. Friedberg, Ger.: Podzun-Pallas Verlag, 1986, ISBN 3-7909-0283-7
• THOMAS, FRANZ & WEGMANN, GÜNTER, Die Eichenlaubträger 1940—1945, Biblio-Verlag, 1997.