Людо́вик (лат.Ludovicus) — чоловіче особове ім'я, латинізована форма франкського королівського імені «Хлодвіг» (Hludwig, «славний боєць»). Було спеціально створене Карлом Великим (також як ім'я Лотар) і дано одному з його синів, як символ спадкоємності по відношенню до династії Меровінгів. До XI століття використовувалося, поряд з іменами Карл, Піпін, Лотар, винятково як династичне ім'я Каролінгів та (дуже рідко) їхніх нащадків по жіночій лінії. У Франції першим з Капетингів це ім'я отримав Людовик VI, а в Німеччині його носили ландграфи Тюрингії (Людовінги), можливі нащадки Карла Лотаринзького.
У Франції поряд з широко поширеним ім'ям Луї (Louis) існує також набагато більш рідкісна форма Людовік (Ludovic).
Людовик I Благочестивий (778—840) — король франків, король Аквітанії та імператор Заходу у 814—840 (династія Каролінгів).
Людовик II (825—875) — король Італії (843—875), король Провансу (863—875), імператор Франкской імперії (855—875). З роду Каролінгів.
Людовик III Сліпий (прибл. 880—928) — імператор Заходу (901—924), король Провансу (887—924), король Італії (899—905), король Нижньої Бургундії (887—924).
Людвіг IV (Людвіг Баварський) (1282—1347) з династії Віттельсбахів — герцог Баварії, король Німеччини як Людовик V (з 1314), імператор Священної Римської імперії (1328—1347).
Людовик Менський (прибл. 800—867) — абат Сен-Дені, Сен-Рікье та Сен-Вадріль, незаконний син Роргона I, графа дю Мен, і Ротруда, дочки імператора Карла Великого та Хільдегарди.
Існує кілька осіб з таким іменем, ця сторінка містить посилання на статті про кожну з них. Якщо Ви потрапили сюди за внутрішнім посиланням, будь ласка, поверніться та виправте його так, щоб воно вказувало безпосередньо на відповідну статтю.