Лянцкоронські

Родовий герб Задора — герб шляхтичів Лянцкоронських

Герб графів Лянцкоронських

Сучасний герб Лянцкорона

Лянцкоронські (пол. Lanckorońscy) — стародавній польський шляхетський рід гербу «Задора». Найвідоміший представник — Предслав Лянцкоронський, хмільницький староста часів польського короля Сигізмунда I Старого та козацький ватажок (гетьман).

Відомості

Рід відомий з 1370 року. Протопластом (засновником) Лянцкоронських прийнято вважати Пшедбура з Бжезя і Влодзіслава (пол. Przedbór z Brzezia i Włodzisławia) (?—1387/1388) — краківського підстолія (з 1364), королівського маршалка (з 1376). Прізвище походить від назви села Лянцкорона (інша версія — Ландскруна).

Дві гілки династії Лянцкоронських походять від двох синів: старшого Збіґнева з Бжезя, та молодшого, який до середини XVI століття носив прізвище Водзиславський з міста Водзислав і який прийняв прізвище Лянцкоронські. Маєток в Бжезі був проданий родиною Лянцкоронських у XVIІ ст. Старший з роду носив також подвійне прізвище Лянцкоронські-Бжезькі (Lanckoroński-Brzezie).

У пізніші часи Лянцкоронські продовжували залишатись одним із найвпливовіших родів Поділля і Брацлавщини. Додатково до свого прізвища вони додали придомок «з Бжезя». У 1565 році Лянцкоронські заснували у Хоржівцях містечко, яке назвали його Новий Бжезь, бо Лянцкоронські підписувалися «з Бжезя». Поступово ця назва перетворилася на Збриж.

Найвідомішими маєтками родини на території України був палац у селищі Розділ, яке розташоване на берегах Колодниці, лівої притоки Дністра, містечко Лянцкорунь (тепер село Зарічанка), Тартаків, Збриж, Ягільниця, Комарно.

Наприкінці ХІХ ст. на рештках замку Потоцьких у Тартакові було зведено палац коштом тодішнього власника Тартакова Збіґнєва Лянцкоронського.

Родина Лянцкоронських у 1967 році створила Фундацію «Родини Лянцкоронських з Бжезя» (Fundacja Lanckorońskich z Brzezia — пол., DE BRZEZIE LANCKORONSKI FOUNDATION — англ.)^[1].

Особи

Адам Бонецький стверджував, що рід ділився на дві основні гілки: одна — на Лянцкороні, потім — на Ягільниці^[2], друга — на Влодзіславі (Włodzisław)^[3].

• Збігнев з Бжезя — зем'янин у Краківському повіті, його сини за заповітом короля Казимира ІІІ отримали на власність Влодзіслав з прилеглостями
  • Збіґнєв з Бжезя (?—до 1388) — дідич Велгомлинів, певне, залишив дочок
  • Пшедбур^[4] з Бжезя і Влодзіслава (?—кін.1387) — краківський підстолій (1364), маршалок королівський (1376) і Королівства Польського з 1394^[5]
    • Збіґнєв з Бжезя і Влодзіслава (?—1425) — маршалок королівський, маршалок коронний (з 1409), староста краківський (1409—1410), лельовський 1408, добжинський (1412—1413); 1410 отримав у заставу за 1000 гривень Лянцкорону, яку потім викупив у княгині Елізебет Мюнстерберзької з Мельштинських^[5]
      • Миколай «Маршалкович» з Бжезя, Лянцкорони і Влодзіслава (?—бл.1462) — син від першого шлюбу, маршалок надвірний (1432—1434) і великий коронний (з 1440), підстолій краківський (з 1435), староста сандецький, віслицький і новокорчинський, дружина Феліція
      • Ян «Маршалкович»^[2] з Бжезя, Лянцкорони і Влодзіслава (†1451) — син Збіґнєва від другого шлюбу, маршалок надвірний коронний (з 1448)^{[джерело?]}, засновник Влодзіславської гілки роду, дружина Магдалена з роду Грифів, удова Гінчі з Рогова^[3]
  • Пакослав^[4] (Пакош)
    • Збіґнєв на прізвисько «Бонк» (Bąk), протопласт Бонків, які у XVI ст. взяли прізвище Лянцкоронський^[5]

Гілка роду на Лянцкороні, потім на Ягільниці

• Миколай (пом. до березня 1462) — маршалок великий коронний, сандецький староста
  • Станіслав Маршалкович^[2] (?—1489), дружина Анна Курозвенцька (Kurozwęcka)
    • Миколай^[6], студент Краківського університету 1479, дружина Катерина зі Жмигроду Стадницька, дочка белзького воєводи
      • Геронім — скальський староста 1537, відомий вояк, дідич Нового Бжезя,^[7] власник Балина та Новосілки приблизно з 1578^[8]
        • Станіслав — скальський староста (1553 отримав від батька експектативу^[9]) з 1566, галицький каштелян
          • Миколай — львівський хорунжий, чоловік Анни Станіславської
          • Геронім — підкоморій подільський, чоловік Барбари Каліновської
          • Ян — хорунжий подільський^[10], дружина Барбара з Калиновських (дочка Марціна Калиновського, сестра Валентина Олександра Калиновського
            • Станіслав — 1650 році одержав Брацлавське воєводство, невдовзі став гетьманом польним коронним; дружина — Анна (Александра^[11]), дочка люблінського каштеляна Збігнева Сененського.
              • Геронім — підкоморій кам'янецький (подільський) 1658 р., ротмістр королівський, староста скальський
              • Прецлав (Przecław^[12]) — чернігівський каштелян 1689 р., староста скальський (1658 р. отримав дозвіл на його відступлення, чого не зробив)
              • Францішек Станіслав (?—1699) — співдідич Ягільниці, дружина Гелена Хоментовська
                • Миколай (похований 21 лютого 1706 в Ягільниці) — скальський староста
                • Агнешка, 1710 року посіла Скальське староство, однак справа довкола староства не була владнана на Сеймі 1710, а відкладена до наступного; чоловік — Валентій Казімеж Межеєвський^[12] (Walenty Kazimierz Mierzejewski^[12], гербу Шеліга^[13])
              • Ян
              • Збігнев — староста скальський
              • Миколай
              • Марцін
              • Йоанна, чоловік Анджей Святопелк Завадзький^{[джерело?]}
            • Ян — домініканець, йому 1616 року тітка Чурилова за 6000 флоринів віддала Васючин і Волицю^[14]
            • Марцін, дружина Кристина Козетульська
              • Станіслав, перша дружина Констанція Телефус^[12]
                • Войцех (?—1753) — подільський підстолій 1706, дружина Александра Залуська, равська воєводичка
                  • Францішек Казімеж, дружина Елеонора Гарчинська (Garczyńska)^[15] (бл.1723—1785)^[16]
                    • Францішек Стефан — равський староста, Юстина Лянцкоронська, брацлавська воєводичка
                      • Мацей (?—1810)
                      • Теодор —
                        • Теодор — власник маєтків (Нижнів, Трибухівці^[17], Тартаків, Піддубці), дружина Ружа Росновська з Тартакова^[18][19]
                          • Збігнев — доктор права, дідич Тартакова, дружина Францішка Мисловська (сестрениця)
                            • Пшецлав (1880—1889)
                          • Стефанія, з 1875 дружина Яна Урбанського^[3]
        • Миколай (?—1597), дружина Анна з Ходороставу Журавінська
          • Станіслав^[7] — подільський воєвода, дружина Зофія Замеховська (Ґольська), помер бездітним^[9]
          • Зофія — дружина Миколи Чурила^[7]
      • Агнешка
      • Уршуля^[7]
    • Ян
    • Станіслав^[6] — військовий товариш Яна Творовського (Бучацького), Марціна Каменецького, не був одруженим^[20]
    • Предслав (Кшеслав) — хмільницький староста часів польського короля Сигізмунда I Старого^[6],
  • Ян^[2], помер бездітним^[6]

Влодзіславська гілка

• Ян (?—1451)
  • Збігнев (?—до1497) — ойцувський староста, дружина Катерина з Кобилян (?-не раніше 1523)
    • Абраам
    • Адам^[3] (?—1517) — ойцувський староста
      • Ян Влодзіславський (Лянцкоронський) (?—1564) — пограбував костел у Влодзіславі та віддав його кальвіністам, загинув в Інфляндській війні, дружина Анна з Курозвенок
        • Геронім (Ярош) — сандомирський ловчий, перша дружина Зофія Дембінська, удова Мартина Чурила, дочка краківського каштеляна, друга — Анна з Дрогичан, дочка любачівського каштеляна Сендзівуя
          • Адам (?—1614) — дружина Ева, дочка Анджея Рея, помер бездітним
          • Самуель (?—1634) — віслицький 1618 і сандецький 1634 каштелян, малогоський староста, дружина Дорота з Фірлеїв, мав 7 синів
            • Пакослав Казімеж^[21] — після смерті дружини Анни Дембінської г. Равич став ксьондзом, пробощом в Освенцімі
              • Францішек^[22] (бл.1645-1715)^[23]
                • Вавжинець (пом. 1751) — стопницький, бохенський староста, 1696 року від Героніма Лянцкоронського набув Ягільницю та Жванець з прилеглостями, дружина Францішка з Тарлів^[24]
                  • Станіслав Пйотр (1721, Ягільниця—1760), 1754 провів поділ спадку з братом, дружина Маріанна Свідзінська, воєводичка брацлавська, помер бездітним
                  • Мацей (1723—1789) — граф (1783 — отримав графський титул від цісаря Йозефа ІІ Габсбурга), член Галицького станового сейму, капітан французької армії, ротмістр панцерний, каштелян київський (з 1762), воєвода брацлавський (з 1772)
                    • Антоній Юзеф (1760—1830) — граф, дружина Людвіка Жевуська, дочка коронного писаря^[25] Казимира Жевуського^[26]
                      • Людвік Мацей (1795—1819)
                      • Кароль Міхал
                      • Казімеж Вінцентій^[27][28]
                        • Кароль — граф, правнук попереднього, польський мистецтвознавець, колекціонер, письменник і мандрівник, спадковий член Палати Панів в австрійській Державній Раді, віце-президент Організації Культурної Оборони в Галичині^{[джерело?]}
              • Самуель Казімеж, дружина Гелена Констанція Ліпська (її третій чоловік Стефан Гумецький), помер бездітним
            • Веспасіан^[22] (бл.1612—1677)^[29] — єзуїт, потім світський ксьондз, кам'янецький латинський єпископ^[22]
  • Лукаш^[3]

Інші представники роду

• Кшиштоф — кальвініст, радомський кастелян^[30]
• Катажина — дружина Яна Слабоша, мати Станіслава Менжика^[31].

Резиденції, фундації

• 
  Ягільницький замок — пам'ятка архітектури національного значення
• 
  Тартаків
• 
  Антоній Юзеф Лянцкоронський

Цікаві факти

Троє представників роду — усі з іменем Станіслав — посідали уряд Подільського воєводи.

Див. також

• Кароль Лянцкоронський
• Кароліна Лянцкоронська

Примітки

1. Fundacja Lanckorońskich z Brzezia^[pl]
2. Boniecki A. Herbarz polski… — Cz. 1. — T. 13. — S. 333.
3. Boniecki A. Herbarz polski… — Cz. 1. — T. 13. — S. 341.
4. Boniecki A. Herbarz polski… — Cz. 1. — T. 13. — S. 331.
5. Boniecki A. Herbarz polski… — Cz. 1. — T. 13. — S. 332.
6. Boniecki, [[https://web.archive.org/web/20201126144602/https://polona.pl/item/herbarz-polski-wiadomosci-historyczno-genealogiczne-o-rodach-szlacheckich-cz-1-t-13,MTAzNTU5MjE/340/#item Архівовано 26 листопада 2020 у Wayback Machine.] s. 334.
7. Boniecki A. Herbarz polski… — Cz. 1. — T. 13. — S. 335.
8. Kotarski H. Lanckoroński Mikołaj z Brzezia h. Zadora (zm. 1597) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk. — T. XVI/3, zeszyt 70. — S. 448. (пол.)
9. Boniecki A. Herbarz polski [Архівовано 25 червня 2018 у Wayback Machine.]… — Cz. 1. — T. 13. — S. 336.
10. Kotarski H. Lanckoroński Stanisław z Brzezia h. Zadora (zm. 1592)… — S. 453.
11. Przyboś A. Lanckoroński Stanisław z Brzezia na Lanckoronie h. Zadora (zm. 1657) [Архівовано 9 січня 2018 у Wayback Machine.] // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1970. — T. XVI/3. — Zeszyt 70. — S. 455. (пол.)
12. Boniecki, s. 338 [Архівовано 6 серпня 2020 у Wayback Machine.].
13. Walenty Kazimierz Mierzejewski h. Szeliga (ID: 13.619.244) [Архівовано 9 січня 2018 у Wayback Machine.]. (пол.)
14. Boniecki A. Herbarz polski [Архівовано 6 серпня 2020 у Wayback Machine.]… — Cz. 1. — T. 13. — S. 337.
15. Boniecki A. Herbarz polski… — Cz. 1. — T. 13. — S. 339.
16. Franciszek Kazimierz Lanckoroński z Brzezia h. Zadora (ID: 13.619.279). Архів оригіналу за 4 липня 2017. Процитовано 11 січня 2018.
17. Трибоківці?
18. Boniecki A. Herbarz polski [Архівовано 15 січня 2019 у Wayback Machine.]… — Cz. 1. — T. 13. — S. 340.
19. Teodor Lanckoroński. Архів оригіналу за 3 жовтня 2016. Процитовано 13 вересня 2016.
20. Kowalska H. Lanckoroński Stanisław z Brzezia h. Zadora (ok. 1465—1535) [Архівовано 4 січня 2018 у Wayback Machine.] // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1970. — T. XVI/3. — Zeszyt 70. — S. 451—452. (пол.)
21. Boniecki A. Herbarz polski… — Cz. 1. — T. 13. — S. 342.
22. Boniecki A. Herbarz polski… — Cz. 1. — T. 13. — S. 343.
23. Polski Słownik Biograficzny. 440
24. Wawrzyniec Lanckoroński z Brzezia h. Zadora (ID: 13.619.519). Архів оригіналу за 10 січня 2018. Процитовано 10 січня 2018.
25. Boniecki A. Herbarz polski [Архівовано 12 травня 2021 у Wayback Machine.]… — Cz. 1. — T. 13. — S. 344.
26. Kądziela Ł. Rzewuski Kazimierz h. Krzywda (ok. 1750—1820) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1992. — T. XXXIV/1. — Zeszyt 140. — S. 125. (пол.)
27. Kowecki J. Lanckoroński Antoni Józef h. Zadora, przydomek z Brzezia [Архівовано 11 січня 2018 у Wayback Machine.] // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1970. — T. XVI/3. — Zeszyt 70. — S. 438—440. (пол.)
28. Kazimierz Wincenty Michał hr. Lanckoroński z Brzezia h. Zadora (ID: 13.619.563). Архів оригіналу за 10 січня 2018. Процитовано 10 січня 2018.
29. Polski Słownik Biograficzny. — S. 455.
30. Kaniewska I. Lanckoroński (Włodzisławski) Krzysztof h. Zadora (zm. 1591) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1970. — T. XVI/3. — Zeszyt 70. — S. 443—445. (пол.)
31. Lanckoronscy (01) [Архівовано 29 жовтня 2013 у Wayback Machine.] (пол.)

Джерела

• Boniecki A. Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich [Архівовано 4 січня 2019 у Wayback Machine.]. — Warszawa : Warszawskie Towarzystwo Akcyjne S. Orgelbranda S[yn]ów), 1909. — Cz. 1. — T. 13. — S. 331—349. (пол.)
• Niesiecki К. Korona polska przy złotej wolności starożytnymi wszystkich katedr, prowincji i rycerstwa klejnotami… — Lwów : w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1738. — T. 2. — 761 s. — S. 23—30. (пол.)

Посилання

• Рід Лянцкоронських [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
• Osoby o nazwisku «Lanckoroński» w Genealogii Potomków Sejmu Wielkiego [Архівовано 11 жовтня 2016 у Wayback Machine.]. (пол.)