Лінда Ле

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Ле.
Лінда Ле
Ім'я при народженніфр. Linh Da Lê[1]
Народилася13 липня 1963(1963-07-13)[3][1]
Далат, Південний В'єтнам[1]
Померла9 травня 2022(2022-05-09)[2][1][3] (58 років)
XVIII округ Парижа, Париж[1]
Країна Франція
Діяльністьписьменниця
Галузьбелетристика[4] і літературна діяльністьd[4]
Alma materліцей Генріха IV і Lycée Français International Marguerite Durasd
Знання мовфранцузька[5] і в'єтнамська
Нагороди

Лінда Ле (фр. Linda Lê; 13 липня 1963, Далат, Південний В'єтнам — 9 травня 2022, Париж) — французька письменниця в'єтнамського походження.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народилася 13 липня 1963 року у місті Далат, Південний В'єтнам. Батько — інженер з Північного В'єтнаму, мати — з родини в'єтнамців, натуралізованих у Франції. Дитинство провела в Далаті, 1969 року, рятуючись від війни, родина переїхала до Сайгону, де Лінда навчалась у французькому ліцеї. 1977 року разом з матір'ю, трьома сестрами і бабусею емігрувала до Франції, де оселилися у Гаврі (батько лишився у В'єтнамі, де й помер 1995 року). 1981 року приїхала до Парижа, навчалась в ліцеї Генріха IV, потім у Сорбонні. 1986 року опублікувала свій дебютний роман «Ніжний вампір», але пізніше виключила його, як і дві наступні книги, зі своєї офіційної бібліографії.

Писала психологічні романи, новели та літературні есеї, більшість з яких вийшли у видавництві Крістіана Бургуа. Також виступала як літературний критик в журналі «Маґазін літтерер», була колумністом в інтернет-виданні «En attendant Nadeau», писала передмови до книг інших письменників у видавництві Ашетт Лівр. Спільно з Жаком Дютроном написала три пісні, які ввійшли до його альбому «Brèves Rencontres» (1995). Уникала публічності.

Була удостоєна низки літературних премій, в тому числі премії Фенеона 1997 року за книгу «Три Парки», премії Веплера 2010 року за роман «Хронос» та премії Ренодо за книгу кишенькового формату 2011 року за роман «Дитині, якої в мене не буде».

Лінда Ле померла 9 травня 2022 у Парижі в 58-річному віці після тривалої хвороби[6].

Бібліографія

[ред. | ред. код]
  • Un si tendre vampire / Ніжний вампір (1986), роман
  • Fuir / Втеча (1987), роман
  • Solo / Соло (1988), збірка оповідань
  • Les Évangiles du crime / Кримінальні євангелія (1992), роман
  • Calomnies / Наклеп (1993), роман
  • Les Dits d’un idiot / Слова ідіота (1995), роман
  • Les Trois Parques / Три Парки (1997), роман
  • Voix / Голос (1998), роман
  • Lettre morte / Мертвий лист (1999), роман
  • Tu écriras sur le bonheur / Ти напишеш про щастя (1999), збірка передмов до книг інших письменників
  • Les Aubes / Світанки (2000), роман
  • Autres jeux avec le feu / Інші ігри з вогнем (2002), збірка оповідань
  • Marina Tsvetaieva, ça va la vie? / Марина Цвєтаєва, як життя? (2002), есе
  • Personne / Ніхто (2003), роман
  • Kriss suivi de L’homme de Porlock / Крісс (2004)
  • Le Complexe de Caliban et Conte de l’amour Bifrons / Комплекс Калібана і Казка про кохання Біфрона (2005)
  • In Memoriam / Пам'яті... (2007), роман
  • Au fond de l’inconnu pour trouver du nouveau / На дні незвіданого знайти щось нове (2009), збірка есеїв про письменників
  • Cronos / Хронос (2010), роман
  • À l’enfant que je n’aurai pas / Дитині, якої в мене не буде (2011), роман
  • Lame de fond / Стихія (2012), роман
  • Œuvres vives / Живі твори (2014), роман
  • Par ailleurs (exils) / Вигнанці (2014), есе
  • Roman / Роман (2016), роман
  • Hėroïnes / Героїні (2017), роман
  • Chercheurs d'ombres / Шукачі тіней (2017), збірка есеїв
  • Je ne répondrai plus jamais de rien / Я більше ніколи ні за що не відповім (2020), роман

Нагороди

[ред. | ред. код]
  • 1997 — Премія Фенеона (Три Парки).
  • 2010 — Премія Веплера (Хронос)
  • 2011 — Премія Ренодо за книгу кишенькового формату (Дитині, якої в мене не буде).
  • 2019 — Літературна премія князя П'єра Монакського за творчі досягнення.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в г д е Fichier des personnes décédées mirror
  2. ↑ а б https://www.nouvelobs.com/bibliobs/20220509.OBS58200/linda-le-l-ecrivaine-a-l-uvre-peuplee-de-fantomes-est-morte.html
  3. ↑ а б в Who's Who in France — Paris: 1953. — ISSN 0083-9531; 2275-0908
  4. ↑ а б Чеська національна авторитетна база даних
  5. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  6. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 9 травня 2022. Процитовано 16 травня 2022.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)

Посилання

[ред. | ред. код]