Літофанія — техніка створення зображень на тонких пластинах із напівпрозорого матеріалу, що просвічується. При освітленні ззаду зображення відображається належним чином. Пластина з зображенням називається літофаном.
Техніка літофанії полягає у створенні на напівпрозорому матеріалі заглибин, які утворюють при просвічуванні світлі зони. Таким чином виникає чорно-біле зображення[1].
Найперші літофани вирізалися повністю вручну, потім їх почали штампувати. Художники наносили на скло віск і потім вишкрябували віск, створюючи світлі зони на просвіті, а далі з воску робилася форма. Порцелянова маса заповнювала рельєф, після чого застигала та випікалася. Оскільки воскові форми швидко зношувалися, з них могли робити витриваліші гіпсові майстер-форми[1].
Літофани розташовують перед вікнами, щоб розкрити зображення на порцеляні, або на абажурах ламп. Інше застосування літофанів — це створення зображень на денцях посуду. Коли налити в посудину напівпрозору рідину, ближчі до її поверхні зони дають світліші частини зображення[1].
Попередницею літофанів була китайська порцеляна XV ст. у техніці «таємного візерунка» анхуа (暗花). На порцеляні видряпувалися візерунки, що ставали видимі тільки при просвічуванні виробу. В 1760-х роках Вустерська фарфорова фабрика використовувала форми для створення декору на деяких своїх виробах, видимого на просвіт[2].
Літофанія винайдена у Франції, де в 1827 році французький дипломат, барон Поль де Бургуан, отримав патент на їх виготовлення. Першим виробником літофанів ймовірно був завод друга де Бургуана, барона Алексіса дю Трамбле. З винайденням фотографії знімки стали джерелом дизайну для багатьох літофанів. Французький фотограф Альфонс Луї Пуатевен у 1850-х роках навіть проводив експерименти з виготовлення літофанових форм за допомогою фотомеханічного процесу[2]. Близько 25 заводів у Бельгії, Франції, Данії, Португалії, Англії, Італії та Чехословаччині виробляли літофани впродовж XIX ст., а пік їх популярності припав на середину століття[1]. Літофани прикрашали погано освітлені будинки до поширення електричного освітлення, тому що навіть тьмяне світло свічок можна було використати для перегляду зображень[3].
Інтерес до літофанів повернувся з поширенням тривимірного друку у 2020-ті, оскільки їх стало легко проєктувати та виготовляти[4][5].