Мавританська гітара

Мавританська гітара
Мавританська гітара (праворуч) та латинська гітара (ліворуч). Мініатюра з Cantigas de Santa Maria
Мавританська гітара (праворуч) та латинська гітара (ліворуч). Мініатюра з Cantigas de Santa Maria
Мавританська гітара (праворуч) та латинська гітара (ліворуч). Мініатюра з Cantigas de Santa Maria
Інші назвиGuitare Moresca, Chittara Sarracenica
Класифікаціяструнний щипковий, хордофон
Подібні інструментимандора, лютня, гітара
CMNS: Мавританська гітара у Вікісховищі

Мавританська гітара, або середньовічна мандора (лат. Guitare Moresca, інша назва — лат. Chittara Sarracenica[1]) — струнний музичний інструмент родини лютень з корпусом овальної форми, з декількома резонансними отворами, випуклою нижньою декою та металевими струнами на яких грають виключно за допомогою медіатора, що призводить до різкого звучання[2]. Головка інструмента — серпоподібна. Частина опису інструмента знайдена в поемі 1330 року Хуана Руїса «Libra de Buen Amor», де він її описує, як «повнотілу»[3].

Такий вид гітари той час не знаходить широкого поширення серед сільських музикантів. Вона, навпаки, припадає до душі коронованим особам, про що і свідчать зображення на мініатюрах.

Мавританська гітара з рукописного збірника "Кантиги" має форму і будову рідкісної краси, її широкий корпус має декілька декоративних резонаторних отворів. Струни кріпляться за допомогою напівкруглого струнотримача або невеликих кнопок, проходять через підставку і намотуються на кілки, вставлені в об'ємисту колкову систему. Однак згадані вище мініатюри не дають уявлення про прийоми гри. Але вже в той час стає обов'язковим похиле положення інструмента, звук видобувається як за допомогою плектра, так і за допомогою пальців[4].

Мавританська гітара у 14 столітті, популяризована трубадурами, отримала назву гітерн у Британії, Франції та німецьких землях[5].

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Galpin, Francis William (1911). Old English Instruments of Music. Chicago: A. C. McClurg and Company. p. 21.
  2. П.Б.Косенко. СТАНОВЛЕННЯ ГІТАРНОЇ МЕТОДИКИ В XVII–XIX СТОЛІТТІ У КРАЇНАХ ЗАХІДНОЇ ЄВРОПИ, ЯК ПЕРЕДУМОВА ФОРМУВАННЯ СУЧАСНОЇ ГІТАРНОЇ ПЕДАГОГІКИ. Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія: педагогіка і психологія, випуск 36, 2012
  3. Wright, Lawrence (May 1977). The Medieval Gittern and Citole: A Case of Mistaken Identity. The Galpin Society Journal. 30: 10—11. doi:10.2307/841364. JSTOR 841364. stanza 1228
  4. Класична гітара у світовій музиці. Херсонский государственный университет
  5. Galpin, Francis William (1911). Old English Instruments of Music. Chicago: A. C. McClurg and Company. p. 22.