Мавританська гітара (праворуч) та латинська гітара (ліворуч). Мініатюра з Cantigas de Santa Maria | |
Інші назви | Guitare Moresca, Chittara Sarracenica |
---|---|
Класифікація | струнний щипковий, хордофон |
Подібні інструменти | мандора, лютня, гітара |
Мавританська гітара у Вікісховищі |
Мавританська гітара, або середньовічна мандора (лат. Guitare Moresca, інша назва — лат. Chittara Sarracenica[1]) — струнний музичний інструмент родини лютень з корпусом овальної форми, з декількома резонансними отворами, випуклою нижньою декою та металевими струнами на яких грають виключно за допомогою медіатора, що призводить до різкого звучання[2]. Головка інструмента — серпоподібна. Частина опису інструмента знайдена в поемі 1330 року Хуана Руїса «Libra de Buen Amor», де він її описує, як «повнотілу»[3].
Такий вид гітари той час не знаходить широкого поширення серед сільських музикантів. Вона, навпаки, припадає до душі коронованим особам, про що і свідчать зображення на мініатюрах.
Мавританська гітара з рукописного збірника "Кантиги" має форму і будову рідкісної краси, її широкий корпус має декілька декоративних резонаторних отворів. Струни кріпляться за допомогою напівкруглого струнотримача або невеликих кнопок, проходять через підставку і намотуються на кілки, вставлені в об'ємисту колкову систему. Однак згадані вище мініатюри не дають уявлення про прийоми гри. Але вже в той час стає обов'язковим похиле положення інструмента, звук видобувається як за допомогою плектра, так і за допомогою пальців[4].
Мавританська гітара у 14 столітті, популяризована трубадурами, отримала назву гітерн у Британії, Франції та німецьких землях[5].
stanza 1228