Магдалена Доброміла Реттігова
| Магдалена Доброміла Реттігова | ||||
|---|---|---|---|---|
| Magdalena Dobromila Rettigová | ||||
 Портрет М. Д. Реттігової роботи Яна Вілімека[cz] | ||||
| Ім'я при народженні | Magdalena Barbora Artmannová | |||
| Народилася | 31 січня 1785 Вшерадіце, Богемське королівство | |||
| Померла | 5 серпня 1845 Літомишль, Австрійська імперія | |||
| Поховання | Міський цвинтар Літомишля | |||
| Країна | .svg){kind=small} Габсбурзька монархія Австрійська імперія | |||
| Національність | чешка | |||
| Діяльність | письменниця, автор кулінарних книг, віршів, п'єс, прози | |||
| Сфера роботи | поезія | |||
| Мова творів | чеська, німецька | |||
| Magnum opus | «Domácí kučářka» | |||
| Батько | Франц Артман | |||
| Мати | Юзефа Кубікова | |||
| У шлюбі з | Ян Алоїз Судіправ Реттіг | |||
| Діти | Їндржишка Реттігова, Йозеф Ондржей Лібослав Реттіг | |||
|
| ||||
 Магдалена Доброміла Реттігова у Вікісховищі | ||||
Магдалена Доброміла Реттігова — чеська активістка національного відродження та письменниця, авторка кулінарних книг, віршів, п'єс і короткої прози. Донині вона відома найбільше як автор кулінарної книги «Domácí kučářka».
Народилася 31 січня 1785 в селі Вшерадіце[en] поблизу Бероуна в німецькомовній родині. Батько — німець Франц Артман, бургграф Вшерадіце, мати — чешка Юзефа Кубікова. Дитинство Магдалени було не дуже щасливим — батько помер у 1792, потім померли всі брати та сестри. Після смерті останньої сестри мати з маленькою Магдаленою переїхала до Пльзені.
З раннього дитинства Магдалена виявляла високий інтелект і інтерес до навчання. Друг родини Євгенікус Франк, вихователь у родині графа Кауніце[en], привчив Магдалину до читання та католицької віри, писав для неї молитовники. Мати також навчала її німецькою мовою і віддала до школи лише в 10 років. Вона захоплено читала, записувала розповіді своїх однокласників і особливо цікавилася біблійними історіями. З часом Магдалена з матір'ю переїхали до тітки в Празі. Тут їй довелося займатися господарством і допомагати матері заробляти на хліб.
До 18 років Магдалена жила в німецькомовному середовищі й не розмовляла чеською. У 1808 році одружилася з діячем чеського національного відродження письменником Яном Алоїзом Реттігом (з ним вона познайомилася ще у 12 років). Магдалена теж стала патріотичною діячкою відродження, вони з чоловіком взяли собі другі чеські імена — відповідно, Доброміла і Судіправ[1].
Реттіг працював юристом та обіймав посаду радника в кількох містах, особливо у Східній Чехії. Реттігова залишалася з ним у Пршелоучі, Усті-над-Орліці[en], Рихнові-над-Кнежноу[en] та останні 11 років свого життя в Літомишлі. Реттіг час від часу публікував вірші дружини разом зі своїми віршами.
Загалом у сім'ї Реттігів було шестеро дітей, з яких до повноліття дожили троє[2]. Дочка Їндржишка (1813—1854) стала оперною співачкою (відома під іменем Генрієтта Реттіх), син Йозеф Ондрей Лібослав (1821–1871) — ботаніком.
Після особистого сумного досвіду Реттігова вирішила присвятити себе переважно вихованню та навчанню дівчат. На своїх курсах вона викладала їм економіку, кулінарію, домоводство та чеську літературу. Крім того, вона займалася суспільно-корисною діяльністю: в Усті-над-Орліці завідувала чеською бібліотекою, у Літомишлі сприяла очищенню криниці та будівництву альтанки. Організовувала літературні зібрання, де декламувалися чеські вірші. Вона брала участь у всіх важливих культурних заходах у своєму районі та повідомляла про них як кореспондент журналу «Květy»[cz]. Вона особисто спілкувалася з Францішеком Палацьким, Йозефом Юнгманом, Павлом Йозефом Шафариком, листувалася з багатьма іншими патріотами. Ексклюзивним видавцем її творів був її друг Ян Гостівіт Поспішіл[cz], друкар і видавець із Градець-Кралове.
Перші літературні твори Реттігової були написані німецькою мовою. Як письменниця вона була дуже плідною, написала десятки творів. Під впливом чоловіка та друзів вирішила писати й друкуватися чеською мовою. Друкувала спочатку невеликі прозові та віршовані твори в журналах «Dobroslav», «Čechoslav», «Poutník slovanský», в альманахах «Milozor» та «Milina». Поступово вона видала кілька книжок оповідань для молоді, переважно для дівчаток-підлітків. Реттіг можна вважати засновницею чеського романтичного роману.
Пізніше вона присвятила себе написанню виключно практичної літератури. Реттігова відіграла важливу роль у поширенні національної свідомості та освіти серед жінок середнього класу. Проте вона ніколи не виступала за рівноправність жінок[3].
Головною працею Реттігової є книга «Домашня кулінарія» (чеськ. «Domácí kučářka»), в якій вона не лише розширила знання про чеську кухню та колекцію кулінарних рецептів, але й внесла свій внесок у поширення чеської мови в міщанському та народному середовищі. Ця книга була вперше опублікована в 1826 році та продовжує перевидаватися по сьогодні.
Померла Магдалена Реттігова через рік після чоловіка в 1845 році в Літомишлі[2]. Похована біля чоловіка на міському цвинтарі[cz]
- 1820 — «Арност і Бєлінка» («Arnost a Bělinka»)
- 1821 — «Марженчин кошик» («Mařenčin košíček») — оповідання з повчаннями для дівчат
- 1825 — «Корона для патріотичних дочок» («Věneček pro dcerky vlastenecké»)
- 1826 — «Домашня кулінарія» («Domácí kučářka»). Повна назва — «Domácí kuchařka aneb jednání o masitých a postních pokrmech pro dcerky české a moravské» («Кулінарна книга домашніх страв, м'ясних та пісних, для молоді Чехії та Моравії»)
- 1841 — «Ярослав і Теринка» («Jaroslav a Terinka»)
- 1827 — «Біла троянда» («Bílá růže») — жартівлива п'єса на два акти
- 1828 — «Історія дочок Богемії та Моравії» («Přjběhowé pro Dcerky České a Morawské»)
- 1829 «Бідні жінки»(«Chudobičky») — історії кохання та драматичні п'єси
- «Збірка різноманітних ідей» («Sbírka rozličných myšlenek») — наївна поезія, стилізована під народну творчість
- 1840 — «Молода господиня в господарстві: як вона повинна поводитися, щоб догодити собі та чоловікові» («Mladá hospodyňka v domácnosti, jak sobě počínati má, aby své i manželovy spokojenosti došla»)
- 1845 — «Кава» («Kafíčko») — рецепти приготування каву та десерти, поради для спілкування
- 1846 — «Суворий жарт» («Masopustní žert») — п'єса, опублікована посмертно.
- «Велика кулінарна книга» («Velká kuchařka») — докладні інструкції з приготування різних видів їжі та напоїв. Видана у 1912
- Алоїс Їрасек, «Магдалена Доброміла Реттігова», комедія на три дії. Популярна свого часу, але сьогодні маловідома біографічна театральна вистава. Серед іншого згадана знаменита кулінарна книга.
- Вендула Борувкова[cz], «Магдалена Доброміла», радіоп'єса 2016 року[4]
- В музеї Літомишля є меморіальний зал М. Д. Реттігової. Також в музеї експонується портретний бюст Реттігової (близько 1860 р.)
- Окремі пам'ятки належать музею в Усті-над-Орліці
- Портрет (акварель) Реттігової знаходиться в колекції Національного музею в Празі.
- З червня 2010 року в замку на батьківщині письменниці Вшерадіце діє галерея та музей Магдалени Доброміли Реттігової.
- У Празі біля станції «Народні тршіда» є вулиця імені Магдалени Реттігової. Тут розташований педагогічний факультет Карлового університету.
- У 2009 році Пошта Чехії випустила марку на честь Магдалени Реттігової[1].
- ↑ а б в Magdalena Dobromila Rettigová (1785 - 1845) (чес.). 11.03.2010.
- ↑ а б в Magdalena Dobromila Rettigová (чес.).
- ↑ а б Magdalena Dobromila Rettigová (чес.).
- ↑ а б Vendula Borůvková: Magdalena Dobromila (чес.).