Макрокосмос (англ. Makrokosmos) - цикл фортепіанних мініатюр американського композитора Джорджа Крамба, вміщених в чотири зошити. Композитор працював над цим твором впродовж 1972 – 1979 років. Назва приводить до асоціації з "Мікрокосмосом" Бели Бартока.
"Макрокосмос" Дж. Крамба для ампліфікованого (підсиленого) фортепіано був створений у найбільш плідний період композиторської діяльності. В цей час він отримує Пулітцерівську премію (1968), побачили світ такі його шедеври як: Ніч чотирьох місяців / Night of the Four Moons (1969), Вічні голоси дітей / Ancient Voices of Children та Чорні янголи / Black Angels (1970). Створюючи "Макрокосмос" композитор мав на меті дослідити та продемонструвати всі технічні та музичні можливості фортепіано[1]. Крамб використовує у циклі цитати з Бетховена і Шопена, застосовує музичну мову, яка є досить близькою до стильових моделей Бартока, Дебюссі, Мессіана[2].
Перший зошит "Макрокосмосу" Крамба був написаний у 1972 році і присвячений його другові та піаністу Девіду Берже (David Burge),[1] яким трішки раніше було здійснено прем’єру «П’яти п’єс для фортепіано» (1962). Має підзаголовок «Дванадцять фантастичних п’єс зодіаку» / Twelve Fantasy-Pieces after the Zodiac, призначений для ампліфікованого фортепіано. Даний зошит можна умовно розділити на три частини, наче цикл у циклі. Кожна з п’єс носить відповідну до зодіаку назву[3]:
Перша частина:
Друга частина:
Третя частина:
Приклади символів Зодіаку наведені автором з ініціалами конкретних осіб народжених під цими знаками, як Лорка і Брамс. Митець написав Зошит №1 в пам’ять Бели Бартока. Остання п’єса кожної з частин зошиту побудована та записана таким чином, що звукова тканина формує зображення. Відповідно, п’єса №1 утворює хрест, п’єса №8 – коло та п’єса №12 – спіраль.
Другий зошит "Макрокосмосу" був завершений у 1973 році, присвячений пам'яті Густава Малера. В переважній більшості він відповідає організаційній схемі першого зошиту, містить такий самий підзаголовок ("Дванадцять фантастичних п’с зодіаку") і призначений для ампліфікованого фортепіано. Обидва зошити утворюють послідовність із 24 фантастичних п’єс.
Частина 1:
Частина 2:
Частина 3:
В даному зошиті композитор також використовує символічний вигляд партитури. Тут ми зустрічаємо: два кола у п’єсі №4, знак миру - №12 та ін.
Створений в 1974 році під назвою «Музика для літнього вечора» / Music for a Summer Evening. Цикл написаний для двох ампліфікованих фортепіано та ударних. Він відрізняється від попередніх двох тим, що складається лише з п’яти творів та не асоціює їх зі знаками зодіаку.
Три п’єси з цього зошиту подані з епіграфом: №1 - з поеми Сальваторе Квазімодо / Salvatore Quasimodo «Ulysses' Isle», №3 – із Паскаля, №5 – з Рільке.
Останній зошит «Макрокосмосу» називається «Небесна Механіка» / Celestial Mechanics, містить підзаголовок «Космічні танці для ампліфікованого фортепіано, в чотири руки» / Cosmic Dances for Amplified Piano, Four Hands. Тобто, назва кожної п’єси пов’язана із певною зіркою. Дж. Крамб завершив цикл «Макрокосмос» у 1979 році.