Мангала (гра)

Мангала
Світова спадщина
Мангала
КраїнаКазахстан Казахстан
ТипГра для двох гравців
Йоганн Самуель Мок, Мангала, 1730—1735. Національний музей у Варшаві.
Дві турецькі дівчини, що грають у мангалу, 1700-ті рр.[1]

Мангала — традиційна турецька гра в манкалу.[2] Вона тісно пов'язана з іграми в манкалу — іракською халусою, палестинською Аль-манкалою та балтійсько-німецькою боненшпіль. Існує також інша гра, яка називається мангала, у яку бедуїни грали в Єгипті та Судані, але вона має зовсім інші правила. 

Гру можна простежити в османських мініатюрах, починаючи з 16 століття.[3] Згідно з турецьким етнологом Метін І, «манкала» в «Тисячі й одній ночі» (п'ятнадцята ніч) може бути безпосередньо пов'язана з цією грою.[4] Уперше вона була описана в 1694 році британським сходознавцем Томасом Гайдом.[5] У деяких пізніших західних роботах гру також називали манголою.[6]

Класична гра в мангалу все ще відома в Туреччині, але мангала, в яку грають у Газіантепі, на півдні Анатолії, більше схожа на сирійську манкалу Лааб Манджуні (Божевільна гра).  Є багато інших варіантів манкали, у яку грали в Анатолії: піч в Ерзурумі, алтьєв у Сафранболу, менелі таш в Ілгіні тощо.[7]

Правила

[ред. | ред. код]

У мангалу грають на дошці манкали 2x6 (або 2x7) (тобто 2 ряди по 6 або 7 комірок). На початку гри в кожну комірку ставлять по 5 штук. У свою чергу гравець бере всі фішки з однієї з комірок і пересуває їх по черзі в наступні комірки проти годинникової стрілки. Якщо остання фішка в розподілі потрапляє в комірку, яка містить 1 або 3 фішки (2 або 4 з тією, що щойно пішла), усі ці фішки захоплюються гравцем. Крім того, якщо існує безперервна лінія фішок 2 або 4 до тієї, де відбувся відбір, також захоплюються всі фішки в цих комірках. Гравці можуть фіксувати по обидві боки дошки. Гра закінчується, коли всі комірки порожні. Гравець, який захопив більшість фішок, виграє гру.

Список літератури

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Vanmour, Jean-Baptiste (1714). Filles turques qui jouent au mangala. Recueil de cent estampes representant differentes nations du Levant.
  2. ↑ Arslan Küçükyıldız, Türk Zekâ Oyunları-1; Köçürme-Mangala. Ankara. Delta Kültür Yayınevi, 2016, 304 sf
  3. ↑ History of Mangala. Архів оригіналу за 10 серпня 2011. Процитовано 2 вересня 2011.
  4. ↑ M. And. Some Notes on Aspects and Functions of Turkish Folk Games. The Journal of American Folklore, vol.92, No. 363 21, p. 44-64, 1979. Архів оригіналу за 18 вересня 2015. Процитовано 2 вересня 2011.
  5. ↑ T. Hyde, De Ludis Orientalibus, 1694, Oxford (England), p. 226—232.
  6. ↑ Jean Antoine Guer (1746). Moeurs et usages des Turcs, leur religion, leur gouvernement civil, militaire et politique (french) . Paris, vol.1, p. 394, 1747. Архів оригіналу за 19 квітня 2021. Процитовано 2 вересня 2011. Le Mangola est un jeu Turc, qui se joue avec de petites coquilles.
  7. ↑ M. And. Çocuk Oyunlarının Kültürümüzde Yeri ve Önemi, 1979 (turkish) . Ulusal Kültür - Üç Aylık Kültür Dergisi, No.4. Архів оригіналу за 21 травня 2014. Процитовано 2 вересня 2011.

Посилання

[ред. | ред. код]