Мануель Мургія | |
---|---|
Manuel Antonio Martínez Murguía | |
Фотопортрет 1923 року | |
Ім'я при народженні | Manuel Antonio Martínez Murguía |
Псевдо | Manuel Murguía |
Народився |
17 травня 1833 село Фрошел, Артейшо, Галісія |
Помер |
2 лютого 1923 року Корунья, Галісія |
Поховання | Cemetery of San Amarod |
Країна | Португалія[1] |
Діяльність | історик, письменник, журналіст |
Знання мов | іспанська[2] і галісійська |
Членство | Королівська галісійська академія і Cuerpo Facultativo de Archiveros, Bibliotecarios y Arqueólogosd |
Magnum opus | Los precursoresd і Diccionario de escritores gallegosd |
Посада | Q125577974? |
Партія | Galician Regionalist Associationd і Galician Leagued |
Мати | Concha Murguia Egañad |
У шлюбі з | Росалія де Кастро |
Діти | Ovidio Murguía de Castrod, Alejandra Murguíad, Aura Martínez-Murguía de Castrod, Gala Murguía de Castrod і Amara Murguía de Castrod |
Автограф | |
Мануель Антоніо Мартінес Мургія (гал. Manuel Antonio Martínez Murguía); (17 травня 1833 року, село Фрошел, Артейшо, Галісія — 2 лютого 1923 року, Корунья, Галісія) — іспанський історик, поет, письменник, журналист, видатна постать Галісійського відродження (гал. Rexurdimento решурдіменто або ісп. Resurgimiento ресурхімьєнто) — відродження галісійскої мови та галісійської літератури 2-ї половини XIX сторіччя. Відноситься до митців, які писали іспанською та галісійською мовами. Один із ідеологів галісійського націоналізму. Засновник і перший голова Королівської галісійської академії. Чоловік галісійської та іспанської поетеси Росалії де Кастро.
День галісійської літератури 2000 року був присвячений Мануелю Мургії.[3][4][5]
Народився в родині фармацевта. Батько, Хуан Мартінес де Кастро (Juan Martínez de Castro) був власником аптеки спочатку в А Коруньї, а пізніше — в Сантьяго-де-Компостела, куди переїхав разом з родиною. Мати Консепсьйон Мургія (Concepción Murguía). В Сантьяго вивчав гуманітарні науки та латинь, в 1851 році отримав ступінь бакалавра філософії. В культурному центрі Liceo de la Juventud в Сантьяго познайомився з Ауреліо Агірре (Aurelio Aguirre), Едуардо Пондалом та Росалією де Кастро, які також поділяли прагнення відродження галісійської мови та літератури.[6]
1853 року переїхав до Мадрида, де почав друкувати свої твори. 1 червня 1854 видав свій перший вірш галісійською Nena das Soidades. Співпрацював з різноманітними періодичними виданнями, зокрема публікувався в La Iberia та Las Novedades. Саме в Мадриді знову зустрівся з Росалією де Кастро, з якою одружився в 1858 році. Через кілька місяців після одруження молодята повернулися до Галісії. Родина часто змінювала місце проживання: Мадрид, Сантьяго, Корунья, Лестробе, Віго, Луго, Сіманкас и Падрон.
Мануель Мургія підтримував і заохочував творчі кроки дружини. Завдяки його активності, в день його 30тирічного ювілею, 17 травня 1863 року було видано поетичну збірку Росалії де Кастро Cantares gallegos («Галісійські пісні»). Саме ця збірка стала початком епохи Відродження галісійської літератури. 17 травня 1963 року, на сторіччя з виходу збірки, Королівською галісійською академією було започатковане щорічне свято - День галісійської літератури.
Всю другу половину XIX століття Мануель Мургія активно займався журналістикою, співпрацював як журналіст з виданнями La Oliva та El Miño та як редактор - з El Diario de La Coruña з La Ilustración Gallega y Asturiana. З 1890 року став спів-редактором журналу La Patria Gallega.
В 1905 році, під час зустрічі з колегами в букіністичній крамниці A Cova Céltica в Коруньї, висловив ідею створення академії галісійської мови і літератури. 25 серпня 1906 року було створено Королівську галісійську академію, першим головою якої став Мануель Мургія.[7]
Помер 2 лютого 1923 року. Похований в Коруньї.
У Вікіджерелах є |
|