Маркантоніо Зімара | |
---|---|
Народився | 1460[2][1] Галатіна, Провінція Лечче, Апулія, Італія |
Помер | 1523[1] або 1532[2] Падуя, Венеційська республіка |
Діяльність | філософ, лікар, математик |
Вчителі | Sergio Stisod, Agostino Nifod і П'єтро Помпонацці |
Знання мов | латина[3] і італійська[4] |
Маркантоніо Зімара (італ. Marcantonio Zimara, Marco Antonio Zimarra; 1460, Галатіна, Апулія, Італія — 1532, Падуя[5]) — італійський філософ і дослідник.
Народився у Галатині під Лечче.
З 1497 року вивчав філософію в університеті Падуї під керівництвом Агостіно Ніфо та П'єтро Помпонацці. Згодом викладав логіку, вивчаючи в цей час медицину в Падуї (1501—1505), а в 1509 був призначений професором натуральної філософії.
З 1509 по 1518 рік Зімара жив у Сан-П'єтро в Галатині, після чого викладав в Салерно (1518—1522), Неаполі (1522—1523) і знову в Падуї (1525—1528).
Зимара редагував роботи середньовічних філософів (насамперед Альберта Великого), а також редагував та писав коментарі до Арістотеля та Аверроеса, виклавши їх у праці «Tabula dilucidationum у dictis Aristotelis et Averrois»(1537).
Як дослідник, першим звернув увагу на охолоджувальні властивості селітри[6].