Маркіна Надія Костянтинівна

Надія Костянтинівна Маркіна
рос. Наде́жда Константи́новна Ма́ркина
Народилася	29 січня 1959(1959-01-29) (65 років) Дмитрієвка (Нікіфоровський район)^d, Тамбовська область, РРФСР, СРСР
Громадянство	СРСР  Росія
Діяльність	акторка
Alma mater	Російський університет театрального мистецтва
Роки діяльності	1983 — дотепер
IMDb	nm0548492
Нагороди та премії
Ніка

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Маркіна.

Надія Костянтинівна Маркіна (рос. Наде́жда Константи́новна Ма́ркина; 29 січня 1959(19590129), Тамбовська область, СРСР) — радянська і російська акторка театру і кіно.

Біографічні відомості

Після закінчення школи вступила до ГІТІСа ім. А. В. Луначарського, який закінчила у 1983 році (курс І. Туманова, потім А. Ефроса).

Працювала в Театрі на Таганці, Театрі на Малій Бронній (1992—1998), в МХАТ імені М. Горького.

Знялася у російському пропагандистському фільмі «Позивний „Пасажир“» (2023, реж. І. Казанков) про події на Донбасі у 2015 році.

Вибіркова фільмографія

• «Вклонись до землі» (1985, Марія у молодості; Кіностудія ім. О. Довженка)
• «Говорить Москва» (1985, Єрмілова)
• «Абориген» (1988, мати Борьки)
• «Етюди про Врубеля» (1989, Кіностудія ім. О. Довженка)
• «У місті Сочі темні ночі» (1989, Соня, дружина Олега Стрельникова)
• «Петербурзькі таємниці» (1994—1998, т/с; Христина)
• «Хто, якщо не ми» (1998)
• «Весілля» (2000)
• «Московська сага» (2004, т/с)
• «Крапка» (2006)
• «Мечоносець» (2006, мати Сашка)
• «Олена» (2011, Олена)
• «Гагарін. Перший в космосі» (2013, Ганна Тимофіївна Матвєєва, мати Юрія)
• «Відлига» (2013, т/с; Ольга Пилипівна, художник по костюмах)
• «Аритмія» (2017)
• «Білий сніг» (2021)
• «Позивний „Пасажир“» (2023) та ін.

Примітки

Джерела