Марселі Ненцький | |
---|---|
![]() | |
Ім'я при народженні | пол. Wilhelm Marceli Nencki ![]() |
Народився | 15 січня 1847[1][2] ![]() Бочкі-Нові, Ґміна Шадек, Здунськовольський повіт, Лодзинське воєводство, Республіка Польща ![]() |
Помер | 14 жовтня 1901[1][2] (54 роки) ![]() Санкт-Петербург, Російська імперія ![]() |
Поховання | Евангелістський цвинтар Варшави ![]() |
Місце проживання | Санкт-Петербург[3] ![]() |
Країна | Республіка Польща![]() ![]() |
Діяльність | хімік, лікар ![]() |
Alma mater | Bolesław I the Brave High School in Piotrków Trybunalskid ![]() |
Галузь | хімія, фізіологія, бактеріологія і біохімія ![]() |
Науковий ступінь | докторський ступінь |
Відомі учні | Ludwig Briegerd ![]() |
Аспіранти, докторанти | Ющенко Олександр Іванович ![]() |
Членство | Познанське Товариство приятелів наук ![]() |
Війна | Польське повстання 1863—1864 ![]() |
![]() ![]() |
Вільгельм Марселі Ненцький (15 січня 1847, Бочки, повіт Здунська-Воля — 14 жовтня 1901, Санкт-Петербург) — польський хімік і лікар.
Основний науковий інтерес Ненкі зосередився на синтезі сечовини, хімії пуринів та біологічному окисленні ароматичних сполук . Його також цікавила структура білків, ферментативні процеси в кишечнику та біохімія бактерій. Одним з його досягнень було визначення, що сечовина утворюється в організмі з амінокислот і що вона супроводжується зв'язуванням вуглекислого газу.
Він дослідив, що синтез жирних кислот протікає шляхом поступової конденсації з двовуглецю — атом фрагментів і що окислення жирних кислот відбувається шляхом поділу на дві-вуглецеві одиниці.
У 1877 р. Під час роботи в Бернському університеті Марселі Ненцький відкрив роданін в результаті реакції між роданідом амонію (у сучасній хімії тіоціанатом амонію) та хлороцтовою кислотою у воді.[4]
Серед найбільших досягнень Ненкі — його дослідження хімічної структури гемоглобіну. Він виділив гемопірол серед продуктів розпаду гемоглобіну та продемонстрував його ідентичність з одним із продуктів, отриманих Леоном Мархлевським із хлорофілу. Спільно установили хімічну спорідненість гемоглобіну і хлорофілу.
Ненцький був першим, хто проаналізував причину запаху в сечі після вживання спаржі, яку він відніс до метантіолу.[5]