Марія Софія Сенявська

Марія Софія Сенявська
пол. Maria Zofia Czartoryska z Sieniawskich
Народилася1699[1]
Річ Посполита або Варшава, Річ Посполита
Померла21 травня 1771(1771-05-21)
Варшава, Річ Посполита
КраїнаРіч Посполита
РідСенявські
БатькоАдам Миколай Сенявський
МатиЕльжбета Гелена Сенявська
У шлюбі зАвгуст Олександр Чарторийський[1] і Станіслав Ернест Денхоф[1]
ДітиАдам Казимир Чорторийський і Ізабела Любомирська

Марія Софія Сенявська (15 квітня 1699, Бережани[2] — 21 травня 1777, Варшава) — польська шляхтянка[3], княгиня. Представниця шляхетського роду Сенявських гербу Леліва.

Біографія

[ред. | ред. код]

Донька великого коронного гетьмана Адама Миколая Сенявського — останнього в роду Сенявських. Кузина Миколи Василя Потоцького. Мати — Ельжбета Гелена з Любомирських — мала намір видати її за королевича Константія Владислава Собєського, до якого сама мала «сентимент».[4]

Якісь невеликі роботи в її резиденції у Львові виконував на початку 1740-х років тоді не дуже відомий архітектор Бернард Меретин.[5] Сприяла закінченню будівництва споруд монастиря бернардинів у Бережанах.[6]

Була власницею частини Копичинців (спадок від батька, після неї власником став вінницький староста, власник Сидорова Людвік Калиновський).[7]

Сім'я

[ред. | ред. код]

Перший чоловік — полоцький воєвода Станіслав Ернест Денгофф.[8] Під час весілля наречений влаштував пишний прийом у палаці латинських архієпископів Львова (тепер Площа Ринок, 9). На спеціальних щоглах горіли 600 смолоскипів, 400 ліхтарів. Дорога до будинку була позначена 6-ма вишками, заквітчаними світильниками. З вікон виставили 4 дощові труби, з яких протягом 1 години лилося угорське вино.[9] Другий чоловік — Авґуст Олександр Чорторийський. Через шлюб М. С. Сенявської з Авґустом Олександром Чорторийським величезні маєтності Сенявських (зокрема, Гримайлів, Тарноруда, Зіньків, Сатанів) перейшли до князів Чорторийських. Її сином у другому шлюбі був Адам Казимир Чорторийський — співзасновник бібліотеки князів Чорторийських, яка тепер перебуває у Кракові.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в Urzędnicy Wielkiego Księstwa Litewskiego. Spisy, t. V, Ziemia połocka i województwo połockie XIV‒XVIII wiek / за ред. H. Lulewicz — Warszawa: 2018. — С. 240. — ISBN 978-83-65880-49-9
  2. ↑ Link-Lenczowski Andrzej K. i Popiołek Bożena. Sieniawska Elżbieta Helena z Lubomirskich (1669—1729) // Polski Słownik Biograficzny. — Warszawa — Kraków : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1996. — T. XXXVII/1, zeszyt 152. — S. 91. (пол.)
  3. ↑ Sieniawscy (01) [Архівовано 6 січня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)
  4. ↑ Poraziński J. Sobieski Konstanty Władysław (1680—1726) // Polski Słownik Biograficzny. — Warszawa — Kraków : Polska Akademia Nauk, Polska Akademia Umiejętności, 2000. — T. XXXIX/4, zeszyt 163. — S. 500. (пол.)
  5. ↑ Hornung Z. Merenyn Bernard (zm. 1759) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk, 1978. — T. ХХ/3, zeszyt 86. — S. 443. (пол.)
  6. ↑ Тихий Б. Монастир бернардинів // Пам'ятки України. — К. 2013. — № 5 (188) (трав.). — 72 с. — С. 24.
  7. ↑ Petrus J. Kościół parafialny p.w. Wniebowzięcia Najśw. Panny Marii w Kopyczyńcach // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. — Kraków : Antykwa, drukarnia Skleniarz, 2009. — Cz. I. — T. 17. — 806 il. — S. 180—181. — ISBN 978-83-89273-71-0. (пол.)
  8. ↑ Denhoffowie (01) [Архівовано 13 квітня 2011 у Wayback Machine.] (пол.)
  9. ↑ Мельник Б. Вулицями старовинного Львова. — Львів : Світ, 2001. — C. 70. — ISBN 966-603-048-9.

Посилання

[ред. | ред. код]


українська персоналія Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Польща Це незавершена стаття про особу Польщі.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.