Мечислав Вольфке | |
---|---|
пол. Mieczysław Wolfke | |
Народився | 29 травня 1883 Ласк, Королівство Польське, Російська імперія |
Помер | 3 травня 1947 (63 роки) Цюрих, Швейцарія |
Країна | Польща |
Національність | поляк |
Діяльність | фізик, holographer, математик |
Alma mater | Вроцлавський університет Паризький університет Льєзький університет Szkoła realna w Sosnowcud |
Галузь | фізика |
Заклад | Варшавська політехніка Carl Zeiss Університет Карлсруе Федеральна вища технічна школа Цюриха Гданський політехнічний університет |
Науковий ступінь | Dr. phil. з математики |
Науковий керівник | Otto Lummerd і Ernst Pringsheimd |
Членство | Варшавське наукове товариство Польське фізичне товариство Німецьке фізичне товариство Société Française de Physiqued Schweizerische Physikalische Gesellschaftd National Grand Lodge of Polandd |
Діти | Karol Wolfked |
Нагороди | |
Мечислав Вольфке у Вікісховищі |
Мечислав Вольфке (пол. Mieczysław Wolfke, 29 травня 1883, Ласк, Королівство Польське, Російська імперія — 3 травня 1947, Цюрих, Швейцарія) — польський фізик, член Польської Академії Наук (1932).
Навчався в 1901—1907 роках в Льєзькому і Паризькому університетах. У 1907—1910 рр. працював у Вроцлавському університеті, в 1914—1922 роках — В Цюрихському політехнікумі і університеті, в 1922—1939 роках — професор Варшавського політехнічного інституту. Організатор Інституту низьких температур у Варшаві.
Будучи ще 15-річним гімназистом з міста Ченстохова, в 1898 році послав до Петербурга заявку на винахід «Телектроскопа», де вперше запропонував передавати сигнал телевізійного зображення не по дротах, а по радіо. Основні ж його роботи з фізики низьких температур і оптиці, зокрема з теорії дифракційного зображення.
У 1911 році сконструював нову ртутно-кадмієву лампу, в 1927 році спільно з В. Кеєзомом відкрив два різновиди рідкого гелію — гелій I і гелій II, досліджував властивості рідкого гелію, рідкого і твердого водню. У 1920 році в роботі «Про можливості оптичного зображення молекулярної решітки» висунув і експериментально перевірив ідею голографічного методу отримання зображень. Цей метод реєстрації та відтворення об'єктів запропонував в 1948 році англійський фізик Д. Габор, що призвело до створення нового напряму прикладної оптики — голографії.
Також відомі його роботи з теорії тепла, квантової теорії і електричних розрядів в газах.
Це незавершена стаття про науковця. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |