Микола (Цегельський)

Щодо інших людей з таким самим іменем та прізвищем див. Цегельський.
о. Микола (Цегельський)
Отець Микола Цегельський
Священномученик
Блаженний
Микола Цегельський
Народився17 грудня 1896(1896-12-17)[1]
Струсів, Теребовлянський район, Тернопільська область, СРСР
Помер29 травня 1951(1951-05-29) (54 роки)
Явас, Зубово-Полянський район, Мордовська АРСР, РРФСР, СРСР
Шануєтьсяу Католицькій Церкві
Беатифікований27 червня 2001 Папою Іваном Павлом II
У ликусвятий
День пам'яті27 червня

о. Мико́ла Цеге́льський (повне ім'я — Микола Сава Йосафат Теодорович Цегельський; 17 грудня 1896(18961217), Струсів — 29 травня 1951, Явас, Мордовська АРСР) — блаженний священномученик католицької церкви, український церковний і громадський діяч у Галичині, греко-католицький священник.

Життєпис

[ред. | ред. код]
Каплиця Миколи Цегельського, Підкамінь

Микола Цегельський народився 17 грудня 1896 року в містечку Струсові (Королівство Галичини і Володимирії, Австро-Угорська імперія, нині село Струсів, Теребовляського району, Тернопільської областї, Україна. Був сином видатного душпастиря о. Теодора Цегельського із давнього священничого роду та Марії Магдалини Мандичевської. У 1918 році закінчив Теребовлянську гімназію (?Тернопільську[2]) і вступив на теологічний факультет Львівського університету, який закінчив на відмінно у 1923 р. 31 серпня 1924 р. Микола Цегельський повінчався із Йосифою Ратич. Син — Маркіян (Атиноген) Цегельський — вчений-енергетик.[3]

5 квітня 1925 р. митрополит Андрей Шептицький рукоположив його на священника. Був ревним душпастирем, дбав про духовність, освіту та добробут своїх парафіян. Спочатку працював у с. Висипівцях Озернянського деканату (1925–1927), з листопада 1927 — парохом с. Сорока Гримайлівського деканату. При церкві о. М. Цегельський заснував три братства: Братство Апостольства молитви, яке згуртувало 170 парафіян, Братство Найсвятіших Тайн (62 особи) і Братство тверезості (60 чоловік). Кожне братство мало свою програму, свої обов'язки і активно діяло під проводом свого душпастиря. У 1934 р. отець почав будівництво (було закінчено[4]) нової церкви, створивши перед цим сільську цегельню, де селяни самі випалювали цеглу. За 2 роки було побудовано велику церкву (муровану[4]), громадський дім[4] і приміщення для читальні «Просвіти». Отець Микола Цегельський заснував на своїй парохії філію товариства «Сільський господар», Касу взаємодопомоги та молодіжного товариства «Луг».

У 1938 році о. Миколу Цегельського назначено місцедеканом (заступником декана) Гримайлівського деканату. (Є відомості, що потім, у післявоєнний-радянський період був і деканом Гримайлівським, але нема на то підтверджень, бо вже не вийшов шематизм УГКЦ.)

Після війни почалися масові репресії, — отець до дна випив чашу залякувань, погроз і побоїв. 28 жовтня 1946 року був заарештований, а 27 січня 1947 року Військовий трибунал МВС Тернопільської області засудив священника на 10 років ув'язнення. Перебував у пересильних таборах у с. Ляцькому біля Золочева, у Підкамені біля Бродів та на Львівському пересильному пункті на вул. Полтв'яній. Там о. Цегельський регулярно відправляв Служби Божі та акуратно записував, коли і в якому наміренні вони відправлені. Згодом був вивезений у табір суворого режиму в поселенні Явас біля станції Потьма, а його діти були виселені у Читинську область. Мучився від сильних болів нутрощів.

Помер 25 травня 1951 року в селищі Явас, Зубово-Поленського району Мордовської АРСР, РСФСР[2], похований на цвинтарі с. Потьма. Прах новомученика перепохований на Микулинецькому кладовищі в Тернополі.

Реабілітований 7 липня 1991 року[5].

Обряд беатифікації відбувся 27 червня 2001 р. у Львові під час Святої Літургії у візантійському обряді за участі Папи Івана Павла ІІ.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ GCatholic.org — 1997.
  2. ↑ а б Головин Б., Чубатий В. Цегельський Микола-Сава-Йосафат Теодорович… — С. 568.
  3. ↑ Дем'янова І., Чубатий В. Цегельський Маркіян (Атиноген) Миколайович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 568. — ISBN 978-966-528-279-2.
  4. ↑ а б в Б. Головин, В. Чубатий. Цегельський Микола-Сава-Йосафат Теодорович… С. 569
  5. ↑ Родом зі Струсова. Розповіді про Цегельських [Архівовано 14 березня 2013 у Wayback Machine.]… — С. 161.

Джерела

[ред. | ред. код]
Rodovid.org
link=[1]
У Родоводі є генеалогічне дерево цієї людини

Посилання

[ред. | ред. код]