Моніка Бірн

Моніка Бірн
Народилася13 липня 1981(1981-07-13)[1] (43 роки)
Гаррісбург, США
Країна США
Діяльністьписьменниця, письменниця наукової фантастики, письменниця-романістка, драматургиня
Галузьбелетристика[2], драма[2], наукова фантастика[2] і науково-фантастична літератураd[2]
Alma materМассачусетський технологічний інститут і Коледж Веллслі
Знання мованглійська[2]
Magnum opusThe Girl in the Roadd
Нагороди

Моніка Бірн (народилася 13 липня 1981) — американська драматургиня і авторка наукової фантастики. Найбільш відома своєю драмою «Що повинна знати кожна дівчина» та дебютним романом «Дівчина на дорозі»[3], який отримав премію Джеймса Тіптрі-молодшого 2015 року та був номінований на премії «Локус» і «Кітчі».[4]

Життя і кар'єра

[ред. | ред. код]

Моніка Бірн народилася 13 липня 1981 року в Гаррісбурзі, штат Пенсільванія. Наймолодша з п'яти дітей, вона виросла в університетському містечку Аннвіль, де її батько був лектором у коледжі Ліван Веллі.[5] Коли Моніці було сім років, у її матері діагностували рак мозку. Мати померла, коли Моніці було 20 років[5].

Бірн відвідувала католицьку школу Богоматері Долини для дівчат у сусідньому Лівані.[5] Ступінь бакалаврки з біохімії та релігії вона здобула в Коледжі Веллслі, а ступінь магістерки геохімії в Массачусетському технологічному інституті.[6][7] Бажаючи стати астронавткою і відправитися на Марс, вона отримала статус стажистки в NASA.[5][8] Однак згодом замість наукової кар'єри вона вирішила стати письменницею.[9]

У 2008 році вона з Нілом Ґейманом відвідала Clarion Workshop.[7] Після цього почала писати художні твори та п'єси. У 2011 році вона була художницею-резиденткою у Vermont Studio Center та Elsewhere Collective.[10] З 2012 по 2017 рік вона була постійною драматургинею у театральному концерні Little Green Pig Theatral Concern у Даремі, Північна Кароліна.[11] Її п'єси ставилися і в інших театрах.[12]

Драма Моніки «Що повинна знати кожна дівчина» про дівчат у католицькій школі для дівчат приблизно в 1914 році, які поклоняються активістці проти народжуваності та прав жінок Маргарет Сенгер, була показана в Даремі, Берклі[13][14] та Нью-Йорку.[12][15] Назва п'єси взята з назви колонки Сенґера про статеве виховання в New York Call, опублікованої в 1912 і 1913 роках.[13][16] Роберт Гурвітт із «San Francisco Chronicle» зауважив, що «часто розумний, провокаційний сценарій Бірн не є повністю конкретизованим» і «швидкий темп не компенсує того, наскільки тонко Бірн розвинула свою історію чи персонажів».[13] Пет Крейг із San Jose Mercury News похвалив «часто безтурботні жарти та щирий гумор, які змушують твір плавати та передавати потужні повідомлення, не звучачи нітрохи як прозелітизм».[14]

Її перший роман «Дівчина на дорозі» (2014) розгортається в майбутньому, де Індія та Африка стали економічними наддержавами. У ньому переплітаються історії про Міну, молоду жінку, яка перетинає Аравійське море на захід від Мумбаї до Джибуті на наплавному енергетичному мосту, та Маріаму, маленьку дівчинку, яка їде вантажівкою на схід через африканський континент із Мавританії до Джибуті.[17][18] Волл-стріт джорнел оцінив цей твір як «нову сенсацію, справжнє досягнення»,[17] тоді як Джейсон Хеллер з NPR назвав це «шматком розчарування», хоча зробив висновок: «…це не робить „Дівчину на дорозі“ цю запаморочливу подорож менш вартісню.»[19]

Дія її другого роману «Справжня зірка» (2021) розгортається у трьох часових проміжках: у 1012 році в занепадаючому королівстві майя; у 2012 році, слідуючи за молодою жінкою, яка досліджує свою белізьку спадщину; і в 3012 році, де було створено утопічне безстатеве суспільство після того, як кліматична руїна знищила більшу частину світу.[20] Роман був схвально сприйнятий критиками — журнал New Scientist назвав його «холодним шедевром», вихваляючи темп, героїв і суспільства.[21] Огляд Tor.com назвав його «одним із найефективніших прикладів побудови світу, який ви, ймовірно, побачите на сторінці цього року», вважаючи його «епічним, глибоким романом», який «їжачиться амбіціями».[22]

Натхненнямдля своєї роботи Бірн вважає Нормана Раша, Кіма Стенлі Робінсона та Урсулу К. Ле Гуін.[7]

Праці

[ред. | ред. код]

Романи

[ред. | ред. код]
  • Дівчина на дорозі (2014)
  • Справжня зірка (2021)

Коротка художня проза

[ред. | ред. код]
  • Комедія в Куалі. У Electric Velocipede, випуск № 21/22, осінь 2010 р.[23]
  • Дев'ять водойм. У журналі Fantasy, вересень 2010 р
  • П'ять листів з Нью-Лаверна. В Shimmer, № 12 (2010)[24]
  • Густ Дей. В The Baffler, № 27 (2015)
  • Обряд відновлення одного квітня Нора Гесс . У Гаргульї, Випуск 56[25]

П'єси

[ред. | ред. код]
  • Міс Америка 1988 і Остання людська розмова
  • Бідний м'яч
  • Нічна робота (2011)
  • Палац пам'яті (2011)
  • Що повинна знати кожна дівчина (2012)
  • Пентеон (2012)
  • Жовтий спідометр Тарантіно (2014)

Нон-фікшн

[ред. | ред. код]
  • Hey, Book World: Sexism is Way Bigger Than the Hugos. Wired. 4 травня 2015.
  • Literature Still Urgently Needs More Non-White, Non-Male Heroes. The Atlantic. 20 травня 2014.
  • To the Moon, from Chapel Hill. Our State. January 2013.
  • In Pursuit of World Peace. Independent Weekly. August 2012.
  • Everything We Plant Grows. HowlRound. July 2012.
  • Only To Be There. Wellesley Magazine. Summer 2011.

Список літератури

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Internet Speculative Fiction Database — 1995.
  2. ↑ а б в г д Чеська національна авторитетна база даних
  3. ↑ THE GIRL IN THE ROAD by Monica Byrne | Kirkus Reviews. Kirkus Reviews (амер.). Процитовано 31 жовтня 2015.
  4. ↑ sfadb : Monica Byrne Awards. www.sfadb.com. Процитовано 30 жовтня 2015.
  5. ↑ а б в г Finke, Christopher Zumski. This Former NASA Intern Just Wrote The Best Sci-Fi Book of the Year: Monica Byrne on "The Girl in the Road". YES! Magazine. Процитовано 31 жовтня 2015.
  6. ↑ Byrne, Monica (20 квітня 2013). Resume Creative Writing (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 22 грудня 2015. Процитовано 30 жовтня 2015.
  7. ↑ а б в Kiesling, Lydia (17 квітня 2015). Monica Byrne, author of award-winning The Girl in the Road. The Guardian. Процитовано 30 жовтня 2015.
  8. ↑ How NASA Trained Me To Write A Book. The Huffington Post. 18 червня 2014. Процитовано 10 січня 2016.
  9. ↑ Scientist finds second act as a playwright and novelist. MedCity News (амер.). 16 березня 2011. Процитовано 1 січня 2016.
  10. ↑ Woods, Byron (25 травня 2011). Portrait of an artist in overdrive: Durham hyphenate Monica Byrne. Indy Week. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 1 січня 2016.
  11. ↑ INTERVIEW: Monica Byrne, author of The Girl in the Road. Electric Literature (амер.). 17 лютого 2015. Процитовано 30 жовтня 2015.
  12. ↑ а б New York Theatre Review: FringeNYC Feature: Playwrights Monica Byrne (What Every Girl Should Know) and Lauren Ferebee (Somewhere Safer) Interview eachot[[[sic]]][[Категорія:Сторінки з некоректним використанням шаблону sic]][*]. newyorktheatrereview.blogspot.de. Процитовано 31 жовтня 2015. {{cite web}}: Назва URL містить вбудоване вікіпосилання (довідка)
  13. ↑ а б в 'What Every Girl Should Know review': Teen rebellion. SFGate. 13 вересня 2013. Процитовано 31 жовтня 2015.
  14. ↑ а б Review: Impact Theatre delivers provocative 'What Every Girl Should Know'. www.mercurynews.com. 17 вересня 2013. Процитовано 31 жовтня 2015.
  15. ↑ Woods, Byron (11 вересня 2013). Durham's ascendant novelist and playwright Monica Byrne takes New York. Indy Week. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 31 жовтня 2015.
  16. ↑ Chesler, Ellen (2007). Woman of Valor: Margaret Sanger and the Birth Control Movement in America. Simon and Schuster. с. 65. ISBN 978-1416553694.
  17. ↑ а б Book Review: 'The Girl in the Road' by Monica Byrne. Wall Street Journal. ISSN 0099-9660. Процитовано 15 листопада 2015.
  18. ↑ Hubble, Nick (9 травня 2014). A Ceaseless Storm of Matter and Energy. Los Angeles Review of Books. Процитовано 15 листопада 2015.
  19. ↑ Heller, Jason (22 травня 2014). 'Girl In The Road' Is A Dizzying Journey. NPR.org. Процитовано 15 листопада 2015.
  20. ↑ The Actual Star. Harper Voyager (амер.). Архів оригіналу за 6 грудня 2021. Процитовано 6 грудня 2021.
  21. ↑ #author.fullName}. The Actual Star review: A masterpiece of imaginative world building. New Scientist (амер.). Процитовано 6 грудня 2021.
  22. ↑ Carroll, Tobias (1 жовтня 2021). When History Echoes: Monica Byrne's The Actual Star. Tor.com (амер.). Процитовано 6 грудня 2021.
  23. ↑ Issue 21/22 – Summer 2011 (cover date Fall 2010). Electric Velocipede (амер.). Архів оригіналу за 22 грудня 2015. Процитовано 16 листопада 2015.
  24. ↑ Issue 12 Orders | Shimmer. www.shimmerzine.com. Процитовано 16 листопада 2015.
  25. ↑ Gargoyle: Issue 56. www.gargoylemagazine.com. Архів оригіналу за 11 липня 2020. Процитовано 16 листопада 2015.

Посилання

[ред. | ред. код]