Державний науково-дослідний музей архітектури імені Щусєва | |
---|---|
рос. Музей архитектуры имени А. В. Щусева | |
55°45′09″ пн. ш. 37°36′38″ сх. д. / 55.75250° пн. ш. 37.61056° сх. д. | |
Тип | художня галерея |
Країна | Росія |
Розташування | Росія, Москва |
Адреса | вул. Воздвіженка, б. 5, ст. метро «Арбатська» |
Засновник | Міністерство культури Російської Федерації |
Засновано | 1934 |
Відкрито | 1964 |
Директор | Короб'їна І.М., 2010 р. |
Сайт | muar.ru |
Музей архітектури імені Олександра Щусєва у Вікісховищі |
Держа́вний науко́во-до́слідний музе́й архітекту́ри і́мені Щу́сєва — музейний заклад в Москві, що спеціалізується на дослідженні національних архітектурних пам'яток минулого й супутніх з архітектурою проблем.
Музей засновано у 1934 р., коли в Москві повним ходом пішли роботи з реконструкції історичного центру, розширенню його вулиць, повної руйнації багатьох історичних будівель, навіть якщо вони не заважали транспортному руху. Лише частина будівель пересувалась на нові ділянки з добудовами чи пристосуванням до нових, незвичних відносно первісних вимог.
Музей та науково-дослідний центр мали дуже обмежене право на втручання в реальну ситуацію з реконструкцією історичного центру чи в збереження цінних архітектурних ансамблів. Часто участь музею закінчувалась обмірами та фотофіксаціями призначених до руйниції пам'яток чи перенесенням до своїх фондів фрагментів чи деталей особливо вартісних споруд (декоративні скульптури, зразки стародавньої цегли тощо.) Саме тут зберігали чавунні скульптури і деталі, зняті з порушеної Триумфальної арки 19 століття та зруйнованого храму Христа Спасителя.
За СРСР музею віддали під розташування його колекцій два приміщення —
Пристосування Донського монастиря під музей архітектури і було прикладом надання історичному об'єктові незвичних функцій попри його первіснє призначення. На цвинтарі Донського монастиря, наприклад, розмістили чавунні скульптури Триумфальної арки, а в соборі зберігали рештки дерев'яної моделі незбудованого Баженовим кремлівського палацу кінця 18 століття.
Музею як закладу не пощастило з часом заснування та функціонування в часи СРСР через ідейні утиски Компартії.
Музею і науково-дослідному центру, однак, пощастило мати серед працівників таких велетнів російської культури як О. Комеч чи В. Махнач. Саме до фондів Музею передали й унікальний архів відомого науковця і реставратора Барановського Петра Дмитровича.
Колекції музею відображають тисячолітній шлях розвитку архітектури на теренах Московії, Російської імперії, СРСР, капіталістичної Росії.
Клопотаннями дочки архітектора до музею передано архів відомого науковця та реставратора П.Барановського. До його складу входять приватна бібліотека, матеріали експедицій дослідника, картини, меблі, ікони, макети архітектурних споруд. В архіві склалися досить повні комплекси документів для сотень пам'яток архітектури, що налічують обмірні креслення, фотофіксації, описи та проєкти їхньої реставрації.
За наказом Президента РФ від 24 січня 1995 р. Музей архітектури отримав статус особливо цінного об'єкта культурної спадщини народів Російської Федерації.