Музей кераміки Принцесегоф

Музей кераміки Принцесегоф
53°12′11″ пн. ш. 5°47′32″ сх. д. / 53.202989° пн. ш. 5.792144° сх. д. / 53.202989; 5.792144
Типмузей керамікиd
Країна Нідерланди
РозташуванняЛеуварден
Адреса8911DZ Grote Kerkstraat 11[1]
Засновано1917
Відкрито1917
Сайтprincessehof.nl
Музей кераміки Принцесегоф. Карта розташування: Нідерланди
Музей кераміки Принцесегоф
Музей кераміки Принцесегоф (Нідерланди)
Нагороди
Мапа
CMNS: Музей кераміки Принцесегоф у Вікісховищі

Музей кераміки Принцесегоф (нідерландською : Keramiekmuseum Princessehof) — музей кераміки в місті Леуварден у Нідерландах.

Назва музею походить від однієї з двох будівель, у яких він розміщений: невеликий палац (hof означає «королівський двір»), побудований у 1693 році та пізніше придбаний Марією Луїзою Гессен-Кассельською (1688—1765).

Інша будівля — добудована при колишній фортеці 15 століття. Цікаві будівлі музею, у яких розміщені колекція кахлів, кераміки та керамічної скульптури.[2]

Нідерландський художник-графік М. К. Ешер, відомий натхненними математикою концептуальними літографіями, гравюрами на дереві й металі, в яких він досліджував пластичні аспекти понять нескінченності і симетрії, особливості психологічного сприйняття складних тривимірних об'єктів, народився в 1898 році в середньому будинку[3]

Історія будівлі

[ред. | ред. код]

1731 року будівлю придбала Марія-Луїза, яка з невеликим двором переїхала до Принцесгофу в Леувардені після того, як вона пішла з посади регента після досягнення її сином Вільгельма IV повноліття. З часом вона зібрала велику колекцію порцеляни.

Після її смерті будівлю було розділено на три будинки, і один з яких придбав нотаріус Леувардена Нанне Оттема (1874—1955). Разом з дружиною Грієтє Кінгма він колекціонував твори мистецтва. 1917 року вони заснували музей, основою колекції якого стала колекція порцеляни, зібрана Марією-Луїзою, і окрасою якої є кераміка розміщена в старовинній їдальня в стилі бароко.

Їдальня Марії Луїзи Гессен-Кассельської в стилі бароко

Кераміка

[ред. | ред. код]

Фонд Оттема-Кінгма зберігає традиції засновників музею, забезпечуючи доступ відвідувачам до онлайнової бази колекції та пов'язаної з нею бібліотеки.[4]. Фонд також є офіційним власником колекції азійської кераміки, яка містить предмети від 2800 року до нашої ери до 20 століття.[5] Окрім азійської колекції, є також широкий асортимент європейської та деяких ісламських керамічних виробів.

У музеї також постійно експонується колишня майстерня голландського кераміста Яна ван дер Варта.

У музеї часто проводяться виїзні художні виставки.

Колекції музею

[ред. | ред. код]
  • Азійська, зокрема китайська кераміка та порцеляна 2800 р. до н. е.-1900 р. н. е.
  • Кахлі та посуд з Близького Сходу (ісламські країни).
  • Європейська кераміка (зокрема Порцеляна Веджвуд, Майсенська порцеляна) 15-19 століття
  • Предмети модерну та Ар-декоз фаянсу та порцеляни, бл. 1885—1940 років
  • Сучасні керамічні предмети (близько 1950-х років)
  • Повністю умебльована майстерня нідерландського кераміста Яна ван дер Варта
  • Їдальня в стилі бароко принцеси Марії Луїзи Гессен-Кассельської з чудовою порцеляною

Галерея

[ред. | ред. код]

Вибір творів зі збірки:[6]

  • Плитка квітковий розпис
    Плитка квітковий розпис
  • Жовта ваза
    Жовта ваза
  • Стіна китайських тарілок Чжанчжоу
    Стіна китайських тарілок Чжанчжоу
  • Делфтська порцеляна
    Делфтська порцеляна
  • Камінна полиця
    Камінна полиця
  • Фарфоровий розпис на камінній полиці
    Фарфоровий розпис на камінній полиці

Посилання

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в https://whichmuseum.nl/museum/keramiekmuseum-princessehof-leeuwarden-102
  2. ↑ George McDonald (2011). Frommer's Belgium, Holland and Luxembourg. p. 398.
  3. ↑ Maurits Cornelis Escher, Flip Bool, J. L. Locher (1982). M.C. Escher, his life and complete graphic work. p. 10
  4. ↑ Nina Simon (2010). The Participatory Museum. p. 107
  5. ↑ Asian ceramics [Архівовано 2011-01-31 у Wayback Machine.], Rijksmuseum.
  6. ↑ For more images, see Category:Collection of Keramiekmuseum Princessehof