Мхава

Село Мхава пол. Mchawa Каплиця і костел Координати 49°22′00″ пн. ш. 22°16′00″ сх. д. / 49.3667° пн. ш. 22.2667° сх. д. / 49.3667; 22.2667 Країна ПольщаПольща Воєводство Підкарпатське воєводство Повіт Ліський повіт Гміна Балигород Перша згадка 1423 Населення 512 осіб (2011[1]) Часовий пояс UTC+1, влітку UTC+2 Телефонний код (+48) 13 Поштовий індекс 38-606 Автомобільний код RLS SIMC 0344461 GeoNames 765050 OSM r6954584  ·R Мхава Мхава (Польща) Мхава Мхава (Підкарпатське воєводство)  Мхава у Вікісховищі

Мхава (пол. Mchawa) — давнє українське село на перетині етнічних українських територій Лемківщини і Бойківщини. Зараз знаходиться в Польщі, у гміні Балигород Ліського повіту Підкарпатського воєводства. Розташоване в пасмі гір Західних Бескидів, над річкою Гочівка, недалеко від кордону зі Словаччиною та Україною. Населення — 512 осіб (2011^[1]).

Назва походить від мохів, які в великій кількості проростають в долині.

Історія

Церква архангела Михаїла у Мхаві.
Споруджена у 1908 р.,
знищена у 1953 р.

Ймовірно, місцеве населення проживало на території села ще за часів Київської Руси. Перша згадка про село датується 1434 р. — село на волоському праві належить родині Балів. До 1532 року село належало Петру Гербурту, підкоморію львівському. З 1539 р. було у власності Миколи Гербурта Одновського.

У 1975-1998 роках село належало до Кросненського воєводства.

Церква Св. Архангела Михаїла

Немає відомостей про те, коли в селі Мхава з'явилася перша церква. Парохія тут існувала вже в 1784 році — рік перших метричних записів. Є згадки в документах про будівництво в 1823 році парафіяльної дерев'яної церкви. Мурована церква була збудована і освячена в 1908 р. Оновлена в 1929 і 1933 рр. Була то однокупольна святиня по плану хреста. Була центром парафії Мхава з філіями в с. Тисовець, с. Кельчава і с. Розтоки Долішні, яка належала до Балигородського деканату Перемиської єпархії. Внаслідок виселення українців з Польщі до УРСР після 1947 року використовувалась, як костел. Розібрана в 1953 році. В 1981–1984 рр. на місці старої церкви був побудований костел. Навколо — старі липи. Біля костелу збереглася мурована поховальна каплиця з I-ї пол. XIX ст., у котрій поховані представники родин Щибор-Рильських (Ścibor-Rylskich), Попарів (Poparów) i Гродзинських — колишніх власників села. Також перед костелом збереглася давня мурована дзвіниця на 2 дзвони (один з дзвонів з 1821 р.).^[2] В маленькій капличці 1823 р. (оновлена в 1937) знайдена ікона Бога Отця Церкви (1-ї пол. 19 ст.), яка належала до іконостасу старої церкви. На церковному цвинтарі знищено старі надгробки і огорожу.

Демографія

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року^[1][3]:

	Загалом	Допрацездатний вік	Працездатний вік	Постпрацездатний вік
Чоловіки	245	64	153	28
Жінки	267	50	152	65
Разом	512	114	305	93

На 1785 р. за селом було закріплено 9.67 кв км земель і проживало 153 греко-католики, 80 римо-католиків і 21 юдей.

Кількість вірних:

1840–240 греко-катол.,

1859–189 греко-катол.,

1879–240 греко-катол.,

1885–467 мешканців (290 греко-католиків, 170 римо-католиків i 7 юдей).

1899–363 греко-катол.,

1926–427 греко-катол.,

1936–476 греко-катол., 23 римо-катол., 41 юдей.

В селі працювали броварня, млин і чотири корчми.

Всі жителі українського походження були насильно переселені в СРСР в 1946 році.

Примітки

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Мхава

1. GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
2. Wg informacji na tablicy przed kościołem
3. Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.

Джерела і Література

• Archiwum Państwowe w Przemyślu. 142/0 Archiwum Greckokatolickiego Biskupstwa w Przemyślu. Метричні записи за період з 1784 по 1838 рр. (не повні).
• Artur Bata: Bieszczady w ogniu. Rzeszów: 1987.
• Przewodnik Bieszczady
• Mchawa w Słowniku geograficznym Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich, Tom III (Haag — Kępy) z 1882 r.
• Stanislaw Krycinski. Cerkwie w Bieszczadach. Pruszkow: 2005. s. 58 — 59.
• Gmina Baligrod. Krosno: 2010. s. 16, 53.
• https://www.pslava.info/LiskyjPow_JablinkyS,107796.html [Архівовано 3 вересня 2014 у Wayback Machine.]
• https://web.archive.org/web/20181002160451/http://www.carpatho-rusyn.org/

Географія   Україна   Польща   Історія