Мідзуаге

Мізуаге (яп. 水揚げ) — обряд дорослішання гейші та юджьо, супроводжувався у повій (юджьо) виставленням невинності на продаж^[1]. Існують джерела, які стверджують, що невинності позбавлялися і деякі гейші^[2].

Походження назви

«Мізу» означає «вода», а «аге» — «підняти» або «помістити», походження терміна — або жаргон рибалок (перший улов риби), або метафора антології Манйошю, де дів називали «ще не спущеним на воду човном». Крім того, розваги із повіями та гейшами називалися яп. 水商売 (мізусебай) — «водяний бізнес». Швидше за все, термін є поєднанням всіх цих смислів^[3].

Значення

Метою мідзуаге було, по-перше, познайомити ученицю (майко або камурі) з клієнтурою, і, по-друге, зібрати суму грошей з її данна яп. 旦那 — покровителя, спонсора. Ці гроші ставали стартовою сумою для початку кар'єри як гейші, а також відкладалися на проведення церемонії ерікае, переходу зі статусу майко в гейші^[4]. При цьому гейша може і не мати з данна ніяких сексуальних відносин. Для мідзуаге вибирався багатий та літній клієнт, який повинен був ніжно провести дівчину в світ сексуальних відносин; після мідзуаге він не мав з нею ніяких стосунків^[5].

Після мідзуаге починаюча гейша або юдзе носить нову зачіску, відповідну її новому статусу, у гейш це зачіска офуку з шовковою стрічкою, приколотою до основи пучка волосся на потилиці.

Сучасність

Сучасними гейшами продаж цноти не практикується, а ритуал дорослішання став схожий на церемонію повноліття та супроводжується лише зміною зачіски^[6].

Див. також

• Карюкай
• Ойра

Примітки

1. Интервью гейши Ивасаки Минэко бостонскому отделению газеты «Феникс». Архів оригіналу за 6 січня 2010. Процитовано 26 березня 2015.
2. Seigle, Cecilia Segawa (1993). Yoshiwara: the glittering world of the Japanese courtesan. [Honolulu]: University of Hawaii Press. ISBN 0-8248-1488-6.page 179 [Архівовано 17 червня 2016 у Wayback Machine.].
3. Liza Dalby, 2000, с. 325, з. 325.
4. Lesley Downer. Geisha: The Secret History of a Vanishing World. (London: Headline Book Publishing, 2000) Pages 256—266.
5. Liza Dalby, 2000, с. 114, з. 114.
6. Mineko Iwasaki. Geisha, A Life. (New York: Washington Square Press, 2002)Page 206—210.

Посилання

• Лайза Кріфілд Делбі. Geisha. — Vintage, 2000. — С. 165.