Міст Інків і готель поблизу нього | |
32°49′36″ пд. ш. 69°54′40″ зх. д. / 32.8266177° пд. ш. 69.9111031° зх. д. | |
Країна | ![]() ![]() |
---|---|
Розташування | ![]() ![]() |
Водні об'єкти | річка Лас-Куевас |
Площа | 4 га |
Висота над р. м. | 2730 м[1] ![]() |
Засновано | 1991 |
Оператор | Управління відновлюваних природних ресурсів провінції Мендоса |
Число відвідувачів | 250 000 на рік (2007) |
Вебсторінка | mendoza.gov.ar/areasnaturales/puente-del-inca/ ![]() |
![]() | |
![]() ![]() |
Міст І́нків (ісп. Puente del Inca) — пам'ятка природи в аргентинській провінції Мендоса поблизу селища Пуенте-дель-Інка на кордоні з Чилі, природне геологічне утворення у формі арки над річкою Лас-Куевас, складене з величезних валунів золотистого кольору.
Міст Інків знаходиться у Андах на висоті 2719 м над рівнем моря[2] між горами Бандеріта-Норте і Бандеріта-Сур у департаменті Лас-Ерас[en] на північному заході провінції Мендоса поблизу кордону з Чилі. Він розташований біля в'їзду до провінційного парку Аконкагуа на одному з маршрутів сходження на гору Аконкагуа.
Міст Інків є природним геоморфологічним утворенням у формі арки на висоті 27 м над річкою Лас-Куевас. Довжина арки 48 м, ширина — 28 м, товщина — 8 м[2]. З арки звисають декілька сталактитів. Арка сформувалася у результаті водної ерозії. Своїм жовтогарячим забарвленням арка завдячує термальним водам з високим вмістом заліза і сірки.
Міст Інків сформувався у період міоцену (23,5—5,3 млн років тому)[2].
На правому березі річки Лас-Куевас поблизу Мосту Інків знаходяться п'ять термальних джерел з температурою води від 33 °C до 38°C[3]. Вони носять назви Венера, Марс, Сатурн, Меркурій і Шампань[3]. Термальні води багаті на хлорид натрію, солі лужних металів, гідрокарбонати, сульфіди, миш'як.
У березні 1835 року Міст Інків відвідав англійський натураліст Чарльз Дарвін під час своєї навколосвітньої подорожі[4]. Він зробив замальовки мосту і сталактитів. Також місцевість відвідували Френсіс Бонд Хед[en] і Йоганн Моріц Ругендас[en][4].
1925 року поблизу Мосту Інків було збудовано великий термальний курорт, готель і спа під назвою «Termas del Inca»[3]. Кожна кімната готелю мала власну термальну купальню. Термальні води використовувалися для лікування деяких хвороб, зокрема шкірних і ревматизму, оскільки вважалися цілющими. Поблизу курорту було збудовано станцію Трансандійської залізниці[en], якою користувалися туристи, що прибували на курорт. 15 серпня 1965 року готельний комплекс був знищений лавиною[3][4] разом з відвідувачами, які перебували усередині[2]. Згодом станція також була покинута і пізніше перетворена на музей альпінізму.
Оскільки Міст Інків розташований на одному з популярних маршрутів сходження на гору Аконкагуа, впродовж десятиліть він страждав від туристів, які розбирали каміння, з якого він складається, на сувеніри[2]. Будівництво готелю і комунікацій для нього, а також використання мосту як автомобільної дороги теж сприяли його руйнуванню[4]. Щоб вплинути на цю ситуацію, місцева влада була змушена надати йому природоохоронний статус.
Декретом № 2291 від 1991 року було створено недоторкану зону Міст Інків. Провінційним законом № 7465 від 7 грудня 2005 року Міст Інків було названо пам'яткою природи провінційного рівня і встановлено межі цієї природоохоронної території. Декретом № 283 від 2002 року було встановлено, що пам'ятка підпорядковується Управлінню відновлюваних природних ресурсів провінції Мендоса.
2005 року було закрито доступ відвідувачів до термальних джерел через загрозу обвалу, а згодом заборонено заходити і на сам міст[4]. Також було проведено роботи з укріплення Мосту Інків і захисту його від подальшого руйнування[4].
Міст Інків знаходиться на високогір'ї у зоні холодного семіаридного клімату (BSk за класифікацією Кеппена).
Клімат Міст Інків | |||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Показник | Січ | Лют | Бер | Кві | Тра | Чер | Лип | Сер | Вер | Жов | Лис | Гру | Рік |
Абсолютний максимум, °C | 30,0 | 28,0 | 25,0 | 23,5 | 21,0 | 21,0 | 18,5 | 17,5 | 21,0 | 24,0 | 25,5 | 26,0 | 30,0 |
Середній максимум, °C | 20,7 | 19,8 | 18,0 | 15,0 | 10,2 | 5,7 | 4,9 | 6,1 | 9,1 | 11,5 | 15,4 | 18,5 | 12,9 |
Середня температура, °C | 14,3 | 13,0 | 10,9 | 8,0 | 4,6 | 0,8 | −0,7 | 0,6 | 3,0 | 5,7 | 9,7 | 12,7 | 6,9 |
Середній мінімум, °C | 6,8 | 5,8 | 3,3 | 1,2 | −0,9 | −3,8 | −6 | −4,7 | −2,9 | −0,7 | 2,6 | 4,8 | 0,5 |
Абсолютний мінімум, °C | −8,7 | −10,2 | −11,8 | −15 | −13,7 | −10,6 | −10,7 | −11,5 | −12,6 | −12,4 | −11,7 | −9,7 | −15 |
Норма опадів, мм | 4 | 2 | 2 | 8 | 55 | 114 | 52 | 33 | 22 | 23 | 4 | 1 | 320 |
Кількість сонячних годин | 310,0 | 296,6 | 279,0 | 252,0 | 186,0 | 144,0 | 148,8 | 192,2 | 222,0 | 254,2 | 279,0 | 294,5 | 2858,3 |
Кількість днів з опадами | 2 | 2 | 1 | 2 | 7 | 9 | 7 | 6 | 4 | 4 | 2 | 2 | 48 |
Кількість сніжних днів | 0,4 | 0 | 0,4 | 1 | 3 | 7 | 6 | 5 | 4 | 3 | 2 | 0,7 | 32,5 |
Вологість повітря, % | 26 | 26 | 25 | 27 | 37 | 50 | 45 | 45 | 41 | 34 | 26 | 24 | 34 |
Джерело: Servicio Meteorologico Nacional[5], UNLP (сонце, екстремумуми і сніг)[6] |
Типовими представниками флори цієї природохоронної території є Adesmia aegiceras, Adesmia pinifolia, Azorella monanthos, Calceolaria luxurians, Acaena splendens, Stipa vaginata[4].
Поблизу Мосту Інків гніздиться кондор андійський, зустрічаються такі птахи як папуга гірський, каракара андійська, вівсянчик чилійський, трясохвіст смугастокрилий, посвірж великий, горличка болівійська, бруант рудошиїй, гохо білохвостий, агуя. Місцевим ендеміком є вид скорпіонів Orobothriurus alticola[4].