Надзвичайно спокійна людина

Надзвичайно спокійна людина
англ. Niespotykanie spokojny człowiek
Жанркомедія
РежисерСтаніслав Барея
СценаристиРишард Потоцький
Адам Копчинський
Анджей Муларчик
У головних
ролях
Єжі Турек
Януш Клосинський
ОператорРишард Потоцький
Адам Копчинський
КомпозиторВальдемар Казанецький
МузикаВальдемар Казанецький
МонтажАліна Фафлік
КостюмерДанута Ковнер
КінокомпаніяZespół Filmowy Pryzmat
Тривалість56 хв.
Мовапольська
КраїнаПольща Польща
Рік1975
Дата виходу24 грудня 1975
IMDbID 0170308

«Надзвичайно спокійна людина» (пол. «Niespotykanie spokojny człowiek») — польська телевізійна комедія 1975 року режисера Станіслава Бареї. Фільмування проводились у місті Згеж[1][2].

Сюжет

[ред. | ред. код]

Станіслав Влодек — фермер, який після Другої світової війни переїхав зі східних кресів на повернені території, де заснував фермерське господарство. Через роки йому довелося відчайдушно боротися за те, щоб його син Тадеуш не переїхав до міста і не перейняв його спадщину. Однак юнак, який проходить строкову службу у місті, закохався у працівницю текстильної фабрики і планує одружитися. Станіслав, людина із золотим серцем і великою імпульсивністю, вирішує перешкодити шлюбу. Після низки пригод ситуація прояснюється і відбувається весілля, на яке Станіслав запрошує пасажирів викраденого міжміського автобуса.

Акторський склад

[ред. | ред. код]
  • Януш Клосинський — Станіслав Влодек
  • Ришарда Ганін — Анєла Влодек, дружина Станіслава
  • Марек Фронцковяк — Тадеуш Влодек, син Анєлі та Станіслава
  • Яніна Соколовська — Урсула, наречена Тадеуша
  • Малґожата Потоцька — Геленка
  • Єжі Цнота — Мєтек
  • Зофія Вілчинська — працівниця робітничого готелю
  • Єжі Турек — далекобійник
  • Євгеніуш Валашек — гість на весіллі
  • Станіслав Тим — капітан Тадеуш Звожняк, командир Тадеуша
  • Людвік Бенойт — охоронець у фабриці
  • Єжі Красунь — солдат Роман

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Filmowy Zgierz. Miasto Zgierz (англ.). Процитовано 21 грудня 2022.
  2. Zgierskie ślady "Idy". Ezg (англ.). Архів оригіналу за 15 лютого 2018. Процитовано 21 грудня 2022.

Посилання

[ред. | ред. код]