Нардо ді Чоне

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Ді Чоне.
Нардо ді Чоне
Nardo di Cione
Триптих Трійця з св. Ромуальдом та Іваном Богословом. 1365. Галерея Академії. Флоренція
При народженніLeonardo di Cione
Народженняр.н.н
Флоренція
Смертьдо 1366
 Флоренція
Національністьіталієць
КраїнаФлоренція
Діяльністьхудожник, архітектор
НапрямокГотика
Роки творчості1343[1] — 1366[1]
ЧленDoctors and Apothecaries Guildd[2]
ТвориСакральний живопис
Брати, сестриЯкопо ді Чоне[3][2], Андреа ді Чоне[3][2] і Маттео ді Чоне[2]
Роботи в колекціїМіннеаполіський інститут мистецтва, Музей мистецтв Нельсона-Аткінсаd, Національна галерея мистецтв, Національний музей Швеції, Галерея Академіїd, Галерея Уффіці, Бруклінський музей, Національна галерея, Баварські державні колекції картин, Художня галерея Єльського університету, Нью-Йоркське історичне товариствоd, Bryan Gallery of Christian Artd, Lindenau-Museumd, Музей Вікторії та Альберта, Courtauld Galleryd, Ашмолеан музей і Штедель
CMNS: Нардо ді Чоне у Вікісховищі

Нардо ді Чоне (р.н.н.-1366) - флорентійський художник доби середньовіччя.

Біографія

[ред. | ред. код]
Бойницький вівтар. 1340/1360. Бойницький замок. Словаччина
Фреска «Рай». 1360. Капела Строззі

Належав до великої родини ді Чоне, а його брати Якопо ді Чоне, Андреа ді Чоне, Маттео ді Чоне, займались спорудженням, оздоблення храмів Флоренції. Працював переважно у спілці з братами. Великий вплив на його творчість мав Джо́тто ді Бондо́не. Нардо, Якопо, Андреа належали до найпрестижнішого з семи цехів Флоренції Arte dei Medici e Speziali, куди належали лікарі, фармацевти і малярі. Власне перша задокументована згадка Нардо ді Чоне походить з списку цього цеху 1346/48 років. Як найкращих майстрів, на 1348 братів Наро і Андреа рекомендували магістрату міста Пістойя для виготовлення вівтаря церкви Сан Джованні. Вазарі вказував, що він навчив брата Андреа фресковому і темперному живопису(помилково називаючи його Бернардо)[4]. Брати працювали в спільній майстерні до 1360-х років. Відзначають власний чуттєвий стиль Нардо ді Чоне.

Разом з братом Андреа брав участь в оздобленні каплиці Строззі[5] базиліки Санта-Марія-Новелла. Намалював фрески «Рай», «Пекло», «Страшний суд» разом з малярем Джованні дель Бйондо (1351—1357). Нардо ді Чоне 21 травня 1365 написав заповіт, залишивши все майно братам Андреа, Якопо, Маттео. На основі цього зробили висновок, що він помер неодруженим, хоча відомі згадки про його сина Джованні.

Не збереглось жодного підписаного твору Нардо ді Чоне. Вважають, що він виконав Розп'яття з головного вівтаря (нині флорентійська Галерея Уффіці)[6], Мадонна з немовлям (Інститут мистецтв у Міннеаполісі), Мадонну з немовлям і святими (Національна галерея мистецтв США, Вашингтон), Мадонна з немовлям (Художній музей Мілвокі)[7], фрески в костелі Бадія Фйорентіна[8] та ще декілька творів.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Hans Dietrich Gronau, Andrea Orcagna und Nardo di Cione. Eine stilgeschichtliche Untersuchung, Berlin, Deutscher Kunstverlag, 1937.
  • Richard Offner, A critical and historical corpus of Florentine painting, IV/2, Tendencies of Gothic in Florence.Nardo di Cione, New York University, New York1960.
  • A. Tartuferi (a cura di), Dal Duecento agli Orcagna. Il restauro della Madonna col Bambino di ignoto fiorentino del Duecento e del trittico di Santa Maria degli Angeli di Nardo di Cione, Sillabe, Livorno 2001.

Посилання

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б RKDartists
  2. ↑ а б в г Parenti D. Dizionario Biografico degli Italiani — 2012. — Vol. 77.
  3. ↑ а б Зведений список імен діячів мистецтва — 2019.
  4. ↑ di Giorgio Vasari. ANDREA DI CIONE ORGAGNA. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 16 вересня 2014.
  5. ↑ Cappella Strozzi di Mantova
  6. ↑ Cristo crocifisso con i dolenti e santi (іт.)
  7. ↑ Madonna and Child. Архів оригіналу за 16 серпня 2014. Процитовано 16 вересня 2014.
  8. ↑ Badia Fiorentina (іт.)

Посилання

[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Нардо ді Чоне