Населення Гуаму | |
---|---|
Чисельність | 161,8 тис. осіб |
Густота | 314,6 особи/км² |
Коефіцієнт міграції | 6,34 ‰ |
Природний рух | |
Природний приріст | ▲0,54 % |
Народжуваність | 16,82 ‰ |
Фертильність | 2,34 дітей на 1 жінку |
Смертність | 5,12 ‰ |
Смертність немовлят | 5,41 ‰ |
Вікова структура | |
• до 14 років | 25,47 % |
• 15–64 років | 65,64 % |
• старіші за 65 років | 8,89 % |
Середня тривалість життя | 78,98 року |
• чоловіків | 75,94 року |
• жінок | 82,21 року |
Статева структура | |
загалом | 1,03 чол./жін. |
при народженні | 1,06 чол./жін. |
до 15 років | 1,06 чол./жін. |
15–64 років | 1,01 чол./жін. |
після 65 років | 0,84 чол./жін. |
Етнічні групи | |
Нація | гуамці |
Найбільший етнос | чаморро |
Нацменшини | філіппінці, трукці |
Мови | |
Офіційна | англійська |
Також у побуті | філіппінська, чаморро |
Населення Гуаму. Чисельність населення країни 2015 року становила 161,8 тис. осіб (188-ме місце у світі)[1]. Чисельність гуамців стабільно збільшується, народжуваність 2015 року становила 16,82 ‰ (109-те місце у світі), смертність — 5,12 ‰ (184-те місце у світі), природний приріст — 0,54 % (156-те місце у світі) .
Народжуваність на Гуамі, станом на 2015 рік, дорівнює 16,82 ‰ (109-те місце у світі)[1]. Сумарний коефіцієнт народжуваності 2015 року становив 2,34 дитини на одну жінку (87-ме місце у світі)[1].
Смертність на Гуамі 2015 року становила 5,12 ‰ (184-те місце у світі)[1].
Природний приріст населення в країні 2015 року становив 0,54 % (156-те місце у світі)[1].
Середній вік населення Гуаму становить 30,4 року (111-те місце у світі): для чоловіків — 29,8, для жінок — 30,9 року[1]. Очікувана середня тривалість життя 2015 року становила 78,98 року (50-те місце у світі), для чоловіків — 75,94 року, для жінок — 82,21 року[1].
Віково-статева піраміда Гуаму, станом на 2015 рік, мала такий вигляд:
Густота населення країни 2015 року становила 314,6 особи/км² (47-ме місце у світі)[1].
Гуам надзвичайно урбанізована країна. Рівень урбанізованості становить 94,5 % населення країни (станом на 2015 рік), темпи зростання частки міського населення — 1,36 % (оцінка тренду за 2010—2015 роки)[1].
Головні міста країни: Хагатна (столиця) — 143,0 тис. осіб (дані за 2014 рік)[1].
№ | Регіон | Населення | |||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Дедедо |
1 | Дедедо | Дедедо | 6 386 | Апотган | ||||
2 | Мачанао | Дедедо | 5 930 | ||||||
3 | Апотган | Тамунінг | 5 928 | ||||||
4 | Мангілао | Мангілао | 5 805 | ||||||
5 | Лігуан | Дедедо | 5 735 | ||||||
6 | Матагуак | Їго | 5 520 | ||||||
7 | І-Папао | Дедедо | 5 370 | ||||||
8 | Адакао | Мангілао | 4 184 | ||||||
9 | Барригада | Барригада | 4 058 | ||||||
10 | — | — | — |
Річний рівень еміграції 2015 року становив 6,34 ‰ (202-ге місце у світі)[1]. Цей показник не враховує різниці між законними і незаконними мігрантами, між біженцями, трудовими мігрантами та іншими.
Головні етноси країни: чаморро — 37,3 %, філіппінці — 26,3 %, білі — 7,1 %, трукці — 7 %, корейці — 2,2 %, різні мікронезійці — 2 %, інші азіати — 2 %, китайці — 1,6 %, палауанці — 1,6 %, японці — 1,5 %, понпейці — 1,4 %, мішаного походження — 9,4 %, інші — 0,6 % населення (оціночні дані за 2010 рік)[1].
Офіційна мова[2]: англійська — розмовляє 43,6 % населення острова. Інші поширені мови: філіппінська — 21,2 %, чаморро 17,8 %, інші тихоокеанські мови — 10 %, азійські мови — 6,3 %, інші мови — 1,1 % (оцінка 2010 року).
Головні релігії й вірування, які сповідує, і конфесії та церковні організації, до яких відносить себе населення країни: римо-католицтво — 85 %, інші — 15 % (оцінка 1999 року)[1].
Рівень письменності 2015 року становив 99 % дорослого населення (віком від 15 років): 99 % — серед чоловіків, 99 % — серед жінок.
Смертність немовлят до 1 року, станом на 2015 рік, становила 5,41 ‰ (171-ше місце у світі); хлопчиків — 5,81 ‰, дівчаток — 4,99 ‰[1].
Кількість хворих на СНІД невідома, дані про відсоток інфікованого населення в репродуктивному віці 15—49 років відсутні[1]. Дані про кількість смертей від цієї хвороби за 2014 рік відсутні[1].
Доступ до облаштованих джерел питної води 2015 року мало 99,5 % населення в містах і 99,5 % в сільській місцевості; загалом 99,5 % населення країни[1]. Відсоток забезпеченості населення доступом до облаштованого водовідведення (каналізація, септик): у містах — 89,8 %, в сільській місцевості — 89,8 %, загалом по країні — 89,8 % (станом на 2015 рік)[1].
Співвідношення осіб, що в економічному плані залежать від інших, до осіб працездатного віку (15—64 роки) загалом становить 52 % (станом на 2015 рік): частка дітей — 38,7 %; частка осіб похилого віку — 13,3 %, або 7,5 потенційно працездатного на 1 пенсіонера[1]. Загалом ці показники характеризують рівень потреби державної допомоги в секторах освіти, охорони здоров'я і пенсійного забезпечення, відповідно. За межею бідності 2001 року перебувало 23 % населення країни[1]. Дані про розподіл доходів домогосподарств у країні відсутні[1].
Станом на 2012 рік, у країні 66,72 тис. осіб не має доступу до електромереж; 59 % населення має доступ, в містах цей показник дорівнює 60 %, у сільській місцевості — 45 %[1]. Рівень проникнення інтернет-технологій високий. Станом на липень 2015 року в країні налічувалось 118 тис. унікальних інтернет-користувачів (168-ме місце у світі), що становило 73,1 % загальної кількості населення країни[1].
Загальні трудові ресурси 2012 року становили 70,49 тис. осіб, без врахування військового персоналу (186-те місце у світі)[1]. Зайнятість економічно активного населення у господарстві країни розподіляється таким чином: аграрне, лісове і рибне господарства — 0,3 %; промисловість і будівництво — 21,6 %; сфера послуг — 78,1 % (2013)[1]. Безробіття 2013 року дорівнювало 8,4 % працездатного населення, 2010 року — 8,2 % (97-ме місце у світі); серед молоді у віці 15—24 років ця частка становила 29,4 %, серед юнаків — 29,7 %, серед дівчат — 28,9 % (25-те місце у світі)[1].
Статеве співвідношення (оцінка 2015 року):
Демографічні дослідження у країні ведуться рядом державних (Бюро перепису населення США) і наукових установ Сполучених Штатів Америки.
Переписи населення Гуаму | ||
---|---|---|
Рік | Населення | Зміна |
1910 | 11 806 | — |
1920 | 13 275 | +12.4% |
1930 | 18 509 | +39.4% |
1940 | 22 290 | +20.4% |
1950 | 59 498 | +166.9% |
1960 | 67 044 | +12.7% |
1970 | 84 996 | +26.8% |
1980 | 105 979 | +24.7% |
1990 | 133 152 | +25.6% |
2000 | 154 805 | +16.3% |
2010 | 159 358 | +2.9% |
Джерело: Дані Бюро переписів США[3]. |