Населення Республіки Конго

Населення Республіки Конго M:
Ріст чисельності населення країни
Ріст чисельності населення країни
Чисельність4,755 млн осіб
Густота13,5 особи/км²
Коефіцієнт міграції5,9 ‰
Природний рух
Природний приріст▲2 %
Народжуваність35,85 ‰
Фертильність4,68 дітей на 1 жінку
Смертність10 ‰
Смертність немовлят57,92 ‰
Вікова структура
 • до 14 років41,33 %
 • 15–64 років55,67 %
 • старіші за 65 років3 %
Середня тривалість життя58,79 року
 • чоловіків57,64 року
 • жінок59,98 року
Статева структура
загалом1,01 чол./жін.
при народженні1,03 чол./жін.
до 15 років1,02 чол./жін.
15–64 років0,97 чол./жін.
після 65 років0,78 чол./жін.
Етнічні групи
Націяконголезці
Мови
Офіційнафранцузька

Населення Республіки Конго. Чисельність населення країни 2015 року становила 4,755 млн осіб (125-те місце у світі)[1]. Оцінка кількості населення цієї держави враховує ефекти зайвої смертності через захворювання на СНІД. Чисельність конголезців стабільно збільшується, народжуваність 2015 року становила 35,85 ‰ (20-те місце у світі), смертність — 10 ‰ (45-те місце у світі), природний приріст — 2 % (50-те місце у світі) .

Природний рух

[ред. | ред. код]

Відтворення

[ред. | ред. код]

Народжуваність у Республіці Конго, станом на 2015 рік, дорівнює 35,85 ‰ (20-те місце у світі)[1]. Коефіцієнт потенційної народжуваності 2015 року становив 4,68 дитини на одну жінку (22-ге місце у світі)[1]. Рівень застосування контрацепції 44,7 % (станом на 2012 рік)[1]. Середній вік матері при народженні першої дитини становив 19,7 року, медіанний вік для жінок — 20—24 року (оцінка на 2012 рік)[1].

Смертність в Республіці Конго 2015 року становила 10 ‰ (45-те місце у світі)[1].

Природний приріст населення в країні 2015 року становив 2 % (50-те місце у світі)[1].

Вікова структура

[ред. | ред. код]
Віково-статева піраміда населення Республіки Конго, 2016 рік (англ.)

Середній вік населення Республіки Конго становить 19,7 року (191-ше місце у світі): для чоловіків — 19,6, для жінок — 19,9 року[1]. Очікувана середня тривалість життя 2015 року становила 58,79 року (200-те місце у світі), для чоловіків — 57,64 року, для жінок — 59,98 року[1].

Вікова структура населення Конго, станом на 2015 рік, мала такий вигляд:

  • діти віком до 14 років — 41,33 % (991 327 чоловіків, 973 745 жінок);
  • молодь віком 15—24 роки — 17,48 % (415 282 чоловіки, 415 817 жінок);
  • дорослі віком 25—54 роки — 34,12 % (819 204 чоловіки, 803 061 жінка);
  • особи передпохилого віку (55—64 роки) — 4,08 % (95 755 чоловіків, 98 295 жінок);
  • особи похилого віку (65 років і старіші) — 3 % (62 332 чоловіки, 80 278 жінок)[1].

Шлюбність — розлучуваність

[ред. | ред. код]

Розселення

[ред. | ред. код]

Густота населення країни 2015 року становила 13,5 особи/км² (217-те місце у світі)[1].

Урбанізація

[ред. | ред. код]
Докладніше: Міста Республіки Конго

Республіка Конго високоурбанізована країна. Рівень урбанізованості становить 65,4 % населення країни (станом на 2015 рік), темпи зростання частки міського населення — 3,22 % (оцінка тренду за 2010—2015 роки)[1].

Головні міста держави: Браззавіль (столиця) — 1,888 млн осіб, Пуент-Нуар — 969,0 тис. осіб (дані за 2015 рік)[1].


 
№ Назва Департамент Населення
Браззавіль
Браззавіль
Пуент-Нуар
Пуент-Нуар 		1 Браззавіль Браззавіль 1 284 609 Лубомо
Лубомо
2 Пуент-Нуар Пуент-Нуар 659 084
3 Лубомо Ніарі 103 894
4 Нкаї Буенза 58 737
5 Овандо Кювет 23 952
6 Весо Санга 23 915
7 Лоанджиллі Куїлу 23 204
8 Мадінгу Буенза 22 760
9 Гамбома Плато 20 877
10 Імпфондо Лікуала 20 859

Міграції

[ред. | ред. код]

Річний рівень еміграції 2015 року становив 5,9 ‰ (197-ме місце у світі)[1]. Цей показник не враховує різниці між законними і незаконними мігрантами, між біженцями, трудовими мігрантами та іншими.

Біженці й вимушені переселенці

[ред. | ред. код]

Станом на 2016 рік, у країні постійно перебуває 8,55 тис. біженців з Руанди, 28,6 тис. з Центральноафриканської Республіки, 12,29 тис. з Демократичної Республіки Конго[1]. У той самий час у країні, станом на 2015 рік, налічується 7,8 тис. внутрішньо переміщених осіб через громадянську війну 1992 року[1].

Республіка Конго є членом Міжнародної організації з міграції (IOM)[2].

Расово-етнічний склад

[ред. | ред. код]
Етнічний склад (2015 рік)[1]
Етнос: Відсоток:
конго
  
 48%
санга
  
 20%
мбочі
  
 12%
теке
  
 17%
європейці та інші
  
 3%
Докладніше: Народи Республіки Конго

Головні етноси країни: конго — 48 %, санга — 20 %, мбочі — 12 %, теке — 17 %, європейці та інші — 3 % населення[1].

Українська діаспора

[ред. | ред. код]
Докладніше: Українці Республіки Конго

Мови

[ред. | ред. код]
Мови Республіки Конго (2015 рік)[1]
Мова: Відсоток:
французька
  
 %
лінгала
  
 %
монокутуба
  
 %
кіконго
  
 %
Докладніше: Мови Республіки Конго

Офіційна мова[3]: французька. Інші поширені мови: лінгала і монокутуба — лінгва франка, кіконго та інші.

Релігії

[ред. | ред. код]
Релігії в Республіці Конго (2009 рік)[1]
Віросповідання: Відсоток:
католики
  
 33.1%
протестанти
  
 19.9%
християни
  
 22.3%
мусульмани
  
 1.6%
кімбангісти
  
 1.5%
інші
  
 8.1%
атеїсти
  
 11.3%
Докладніше: Релігія в Республіці Конго

Головні релігії й вірування, які сповідує, і конфесії та церковні організації, до яких відносить себе населення країни: римо-католицтво — 33,1 %, протестантизм — 19,9 %, салютизм — 2,2 %, інші течії християнства — 22,3 %, іслам — 1,6 %, кімбангізм — 1,5 %, інші — 8,1 %, не сповідують жодної — 11,3 % (станом на 2010 рік)[1].

Освіта

[ред. | ред. код]
Докладніше: Освіта в Республіці Конго

Рівень письменності 2015 року становив 79,3 % дорослого населення (віком від 15 років): 86,4 % — серед чоловіків, 72,9 % — серед жінок[1]. Державні витрати на освіту становлять 6,2 % ВВП країни, станом на 2010 рік (39-те місце у світі)[1]. Середня тривалість освіти становить 11 років, для хлопців — до 11 років, для дівчат — до 11 років (станом на 2012 рік).

Середня і професійна

[ред. | ред. код]

Вища

[ред. | ред. код]

Охорона здоров'я

[ред. | ред. код]
Докладніше: Охорона здоров'я в Республіці Конго

Забезпеченість лікарями в країні на рівні 0,1 лікаря на 1000 мешканців (станом на 2007 рік)[1]. Загальні витрати на охорону здоров'я 2014 року становили 5,2 % ВВП країни (179-те місце у світі)[1].

Смертність немовлят до 1 року, станом на 2015 рік, становила 57,92 ‰ (24-те місце у світі); хлопчиків — 62,97 ‰, дівчаток — 52,71 ‰[1]. Рівень материнської смертності 2015 року становив 442 випадків на 100 тис. народжень (16-те місце у світі)[1].

Республіка Конго входить до складу ряду міжнародних організацій: Міжнародного руху (ICRM) і Міжнародної федерації товариств Червоного Хреста і Червоного Півмісяця (IFRCS), Дитячого фонду ООН (UNISEF), Всесвітньої організації охорони здоров'я (WHO).

Захворювання

[ред. | ред. код]

Потенційний рівень зараження інфекційними хворобами в країні дуже високий. Найпоширеніші інфекційні захворювання: діарея, гепатит А, черевний тиф, малярія, гарячка денге, сказ, шистосомози (станом на 2016 рік)[1].

2014 року було зареєстровано 80,7 тис. хворих на СНІД (46-те місце у світі), це 2,75 % населення в репродуктивному віці 15—49 років (22-ге місце у світі)[1]. Смертність 2014 року від цієї хвороби становила 4,4 тис. осіб (34-те місце у світі)[1].

Частка дорослого населення з високим індексом маси тіла 2014 року становила 9,7 % (163-тє місце у світі); частка дітей віком до 5 років зі зниженою масою тіла становила 12,3 % (оцінка на 2015 рік)[1]. Ця статистика показує як власне стан харчування, так і наявну/гіпотетичну поширеність різних захворювань.

Санітарія

[ред. | ред. код]

Доступ до облаштованих джерел питної води 2015 року мало 95,8 % населення в містах і 40 % в сільській місцевості; загалом 76,5 % населення країни[1]. Відсоток забезпеченості населення доступом до облаштованого водовідведення (каналізація, септик): в містах — 20 %, в сільській місцевості — 5,6 %, загалом по країні — 15 % (станом на 2015 рік)[1]. Споживання прісної води, станом на 2005 рік, дорівнює 0,05 км³ на рік, або 13,99 тонни на одного мешканця на рік: з яких 69 % припадає на побутові, 26 % — на промислові, 4 % — на сільськогосподарські потреби[1].

Соціально-економічне становище

[ред. | ред. код]

Співвідношення осіб, що в економічному плані залежать від інших, до осіб працездатного віку (15—64 роки) загалом становить 86,2 % (станом на 2015 рік): частка дітей — 79,4 %; частка осіб похилого віку — 6,8 %, або 14,7 потенційно працездатного на 1 пенсіонера[1]. Загалом ці показники характеризують рівень потреби державної допомоги в секторах освіти, охорони здоров'я і пенсійного забезпечення, відповідно. За межею бідності 2011 року перебувало 46,5 % населення країни[1]. Розподіл доходів домогосподарств у країні має такий вигляд: нижній дециль — 2,1 %, верхній дециль — 37,1 % (станом на 2005 рік)[1].

Станом на 2013 рік, у країні 2,6 млн осіб не має доступу до електромереж; 42 % населення має доступ, у містах цей показник дорівнює 62 %, у сільській місцевості — 5 %[1]. Рівень проникнення інтернет-технологій надзвичайно низький. Станом на липень 2015 року в країні налічувалось 362 тис. унікальних інтернет-користувачів (171-ше місце у світі), що становило 7,6 % загальної кількості населення країни[1].

Трудові ресурси

[ред. | ред. код]

Загальні трудові ресурси 2013 року становили 1,807 млн осіб (124-те місце у світі)[1]. 252,17 тис. дітей у віці від 5 до 14 років (25 % загальної кількості) 2005 року були залучені до дитячої праці[1]. Безробіття 2012 року дорівнювало 53 % працездатного населення (202-ге місце у світі)[1].

Кримінал

[ред. | ред. код]
Докладніше: Злочинність у Республіці Конго

Торгівля людьми

[ред. | ред. код]
Докладніше: Торгівля людьми в Республіці Конго

Згідно зі щорічною доповіддю про торгівлю людьми (англ. Trafficking in Persons Report) Управління з моніторингу та боротьби з торгівлею людьми Державного департаменту США, уряд Республіки Конго докладає значних зусиль у боротьбі з явищем примусової праці, сексуальної експлуатації, незаконною торгівлею внутрішніми органами, але законодавство відповідає мінімальним вимогам американського закону 2000 року щодо захисту жертв (англ. Trafficking Victims Protection Act's) не повною мірою, країна перебуває у списку другого рівня[4][5].

  • Країни-донори (червоний) і країни-реципієнти кримінальних потоків (англ.)
    Країни-донори (червоний) і країни-реципієнти кримінальних потоків (англ.)
  • Глобальна боротьба з торгівлею людьми (англ.)
    Глобальна боротьба з торгівлею людьми (англ.)

Гендерний стан

[ред. | ред. код]

Статеве співвідношення (оцінка 2015 року):

  • при народженні — 1,03 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці до 14 років — 1,02 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці 15—24 років — 1 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці 25—54 років — 1,02 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці 55—64 років — 0,97 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці старше за 64 роки — 0,78 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • загалом — 1,01 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої[1].

Демографічні дослідження

[ред. | ред. код]
Населення Республіки Конго[6]
Рік Населення Зміна
1950 808 000 —
1960 1 014 000 +25.5%
1970 1 335 000 +31.7%
1980 1 798 000 +34.7%
1990 2 389 000 +32.9%
2000 3 136 000 +31.3%
2010 4 043 000 +28.9%

Демографічні дослідження в країні ведуться рядом державних і наукових установ:

  • .

Переписи

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц ш щ ю я аа аб ав аг ад ае аж аи ак ал ам ан ап ар ас ат ау аф ах The Republic of the Congo : [англ.] // The World Factbook. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, . — Дата звернення: 21 лютого 2017 року. — ISSN 1553-8133.
  2. ↑ International Organization for Migration : [англ.]. — Дата звернення: 12 січня 2017 року. — країни-члени Міжнародної організації з міграції.
  3. ↑ Значна кількість держав і територій розрізняють статуси державної, національної і офіційної мов. Державні мови у різних країнах мають різний правовий статус, або його відсутність, сферу застосування. У цьому випадку під офіційною мовою розуміється мова, якою користуються державні, адміністративні, інші управлінські органи конкретних територій у повсякденному діловодстві.
  4. ↑ Trafficking in Persons Report 2013 : [англ.] / Office to Monitor and Combat Trafficking in Persons // U.S. State Department. — . — Дата звернення: 12 січня 2018 року. — щорічна доповідь про моніторинг та боротьбу з торгівлею людьми за 2013 рік.
  5. ↑ UNODC report on human trafficking exposes modern form of slavery : [англ.] // UNODC. — . — Дата звернення: 12 січня 2018 року. — доповідь про стан боротьби з торгівлею людьми у світі за 2009 рік.
  6. ↑ (англ.) Population Division of the Department of Economic and Social Affairs of the United Nations Secretariat, World Population Prospects: The 2010 Revision.

Література

[ред. | ред. код]

Українською

[ред. | ред. код]

Російською

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Населення Республіки Конго