Населення Сан-Томе і Принсіпі

Населення Сан-Томе і Принсіпі M:
Ріст чисельності населення країни
Ріст чисельності населення країни
Чисельність194,0 тис. осіб
Густота198,3 особи/км²
Коефіцієнт міграції8,63 ‰
Природний рух
Природний приріст▲1,84 %
Народжуваність34,23 ‰
Фертильність4,54 дітей на 1 жінку
Смертність7,24 ‰
Смертність немовлят47,88 ‰
Вікова структура
 • до 14 років43,04 %
 • 15–64 років54,08 %
 • старіші за 65 років2,88 %
Середня тривалість життя64,58 року
 • чоловіків63,27 року
 • жінок65,92 року
Статева структура
загалом1 чол./жін.
при народженні1,03 чол./жін.
до 15 років1,04 чол./жін.
15–64 років0,9 чол./жін.
після 65 років0,81 чол./жін.
Мови
Офіційнапортугальська

Населення Сан-Томе і Принсіпі. Чисельність населення країни 2015 року становила 194,0 тис. осіб (186-те місце у світі)[1]. Чисельність остров'ян стабільно збільшується, народжуваність 2015 року становила 34,23 ‰ (27-ме місце у світі), смертність — 7,24 ‰ (121-ше місце у світі), природний приріст — 1,84 % (61-ше місце у світі) .

Природний рух

[ред. | ред. код]

Відтворення

[ред. | ред. код]

Народжуваність у Сан-Томе і Принсіпі, станом на 2015 рік, дорівнює 34,23 ‰ (27-ме місце у світі)[1]. Коефіцієнт потенційної народжуваності 2015 року становив 4,54 дитини на одну жінку (26-те місце у світі)[1]. Рівень застосування контрацепції 38,4 % (станом на 2009 рік)[1]. Середній вік матері при народженні першої дитини становив 19,4 року, медіанний вік для жінок — 25—29 років (оцінка на 2009 рік)[1].

Смертність у Сан-Томе і Принсіпі 2015 року становила 7,24 ‰ (121-ше місце у світі)[1].

Природний приріст населення в країні 2015 року становив 1,84 % (61-ше місце у світі)[1].

Вікова структура

[ред. | ред. код]
Віково-статева піраміда населення Сан-Томе і Принсіпі, 2016 рік (англ.)

Середній вік населення Сан-Томе і Принсіпі становить 18,2 року (215-те місце у світі): для чоловіків — 17,8, для жінок — 18,6 року[1]. Очікувана середня тривалість життя 2015 року становила 64,58 року (178-ме місце у світі), для чоловіків — 63,27 року, для жінок — 65,92 року[1].

Вікова структура населення Сан-Томе і Принсіпі, станом на 2015 рік, мала такий вигляд:

  • діти віком до 14 років — 43,04 % (42 460 чоловіків, 41 036 жінок);
  • молодь віком 15—24 роки — 20,03 % (19 692 чоловіки, 19 159 жінок);
  • дорослі віком 25—54 роки — 30,47 % (28 985 чоловіків, 30 125 жінок);
  • особи передпохилого віку (55—64 роки) — 3,59 % (3173 чоловіки, 3787 жінок);
  • особи похилого віку (65 років і старіші) — 2,88 % (2508 чоловіків, 3081 жінка)[1].
Населення заглом У віці до 14 років (%) У віці 15—64 років (%) У віці за 65 років (%)
1950 60 000 32,9 63,1 4,0
1955 59 000 32,9 63,1 4,0
1960 64 000 32,9 63,2 4,0
1965 65 000 41,1 56,3 2,6
1970 74 000 46,7 48,4 4,9
1975 82 000 47,0 49,1 3,9
1980 95 000 46,6 48,6 4,8
1985 104 000 46,6 48,8 4,7
1990 116 000 46,6 49,0 4,4
1995 128 000 44,8 50,8 4,4
2000 141 000 42,6 53,1 4,3
2005 153 000 41,6 54,0 4,4
2010 165 000 40,3 55,8 3,9
Вік Чоловіки Жінки Разом %
0—4 12 001 11 675 23 675 15,58
5—9 10 268 10 156 20 424 13,44
10—14 9447 9051 18 498 12,18
15—19 8979 8637 17 615 11,60
20—24 8053 8109 16 162 10,64
25—29 6336 6688 13 024 8,57
30—34 4290 4628 8918 5,87
35—39 3322 3770 7091 4,67
40—44 2796 3410 6206 4,09
45—49 2363 2820 5183 3,41
50—54 1799 2026 3825 2,52
55—59 1322 1514 2836 1,87
60—64 998 1157 2154 1,42
65—69 1093 1239 2332 1,54
70—74 801 867 1668 1,10
75—79 527 625 1152 0,76
80+ 483 663 1147 0,76
Разом 74 876 77 036 151 912 100

Шлюбність — розлучуваність

[ред. | ред. код]

Середній вік, коли чоловіки беруть перший шлюб, дорівнює 23,8 року, жінки — 18,8 року, загалом — 21,3 року (дані за 2008 рік)[2].

Розселення

[ред. | ред. код]

Густота населення країни 2015 року становила 198,3 особи/км² (71-ше місце у світі)[1].

Урбанізація

[ред. | ред. код]
Докладніше: Міста Сан-Томе і Принсіпі

Сан-Томе і Принсіпі високоурбанізована країна. Рівень урбанізованості становить 65,1 % населення країни (станом на 2015 рік), темпи зростання частки міського населення — 3,58 % (оцінка тренду за 2010—2015 роки)[1].

Головні міста держави: Сан-Томе (столиця) — 71,0 тис. осіб (дані за 2014 рік)[1].


 
№ Назва Округ Населення
Сан-Томе
Сан-Томе
Невіш
Невіш 		1 Сан-Томе Агуа-Гранде 66 888
2 Невіш Лемба 8 391
3 Сантана Кантагалу 7 445
4 Триндаді Ме-Зокі 6 685
5 Алмас Ме-Зокі 3 923
6 Пантуфу Агуа-Гранде 3 391
7 Гвадалупе Лобата 3 326
8 Бомбом Ме-Зокі 3 072
9 Санту-Антоніу Паге 2 576
10 Сан-Жуан-душ-Анголареш Кауї 2 249

Міграції

[ред. | ред. код]

Річний рівень еміграції 2015 року становив 8,63 ‰ (212-те місце у світі)[1]. Цей показник не враховує різниці між законними і незаконними мігрантами, між біженцями, трудовими мігрантами та іншими.

Сан-Томе і Принсіпі є членом Міжнародної організації з міграції (IOM)[3].

Расово-етнічний склад

[ред. | ред. код]
Етнічний склад (2015 рік)[1]
Етнос: Відсоток:
метиси
  
 %
анголари
  
 %
форруш
  
 %
сервікас
  
 %
тонгас
  
 %
португальці
  
 %
китайці
  
 %
Докладніше: Народи Сан-Томе і Принсіпі

Головні етноси країни: метиси, анголари (нащадки темношкірих рабів з ангольської колонії Португалії), форруш (нащадки рабів), сервікас (наймані працівники з колишніх португальських колоній, гастарбайтери), тонгас (діти гастарбайтерів, що народились на острові), португальці, китайці.

Українська діаспора

[ред. | ред. код]
Докладніше: Українці Сан-Томе і Принсіпі

Мови

[ред. | ред. код]
Мови Сан-Томе і Принсіпі (2012 рік)[1]
Мова: Відсоток:
португальська
  
 98.4%
форро
  
 36.2%
кабовердіану
  
 8.5%
французька
  
 6.8%
анголар
  
 6.6%
англійська
  
 4.9%
лунгуї
  
 1%
інші
  
 2.4%
Докладніше: Мови Сан-Томе і Принсіпі

Офіційна мова[4]: португальська — володіє 98,4 % населення держави. Інші поширені мови й діалекти: форро — 36,2 %, кабовердіану — 8,5 %, французька — 6,8 %, анголар — 6,6 %, англійська — 4,9 %, лунгуї — 1 %, інші — 2,4 % (оцінка 2012 року).

Релігії

[ред. | ред. код]
Релігії в Сан-Томе і Принсіпі (2015 рік)[1]
Віросповідання: Відсоток:
католики
  
 55.7%
свідки Єгови
  
 1.2%
інші
  
 6.2%
атеїсти
  
 21.2%
агностики
  
 1%
Докладніше: Релігія в Сан-Томе і Принсіпі

Головні релігії й вірування, які сповідує, і конфесії та церковні організації, до яких відносить себе населення країни: католицтво — 55,7 %, адвентизм — 4,1 %, Асамблея Бога — 3,4 %, Новоапостольська церква — 2,9 %, мана — 2,3 %, Царство Боже — 2 %, свідки Єгови — 1,2 %, інші — 6,2 %, не сповідують жодної — 21,2 %, не визначились — 1 % (станом на 2012 рік)[1].

Освіта

[ред. | ред. код]
Докладніше: Освіта в Сан-Томе і Принсіпі

Рівень письменності 2015 року становив 74,9 % дорослого населення (віком від 15 років): 81,8 % — серед чоловіків, 68,4 % — серед жінок[1]. Державні витрати на освіту становлять 3,9 % ВВП країни, станом на 2014 рік (6-те місце у світі)[1]. Середня тривалість освіти становить 13 років, для хлопців — до 13 років, для дівчат — до 13 років (станом на 2012 рік).

Середня і професійна

[ред. | ред. код]

Вища

[ред. | ред. код]

Охорона здоров'я

[ред. | ред. код]
Докладніше: Охорона здоров'я в Сан-Томе і Принсіпі

Забезпеченість лікарняними ліжками в стаціонарах — 2,9 ліжка на 1000 мешканців (станом на 2011 рік)[1]. Загальні витрати на охорону здоров'я 2014 року становили 8,4 % ВВП країни (60-те місце у світі)[1].

Смертність немовлят до 1 року, станом на 2015 рік, становила 47,88 ‰ (41-ше місце у світі); хлопчиків — 49,85 ‰, дівчаток — 45,85 ‰[1]. Рівень материнської смертності 2015 року становив 156 випадків на 100 тис. народжень (88-ме місце у світі)[1].

Сан-Томе і Принсіпі входить до складу ряду міжнародних організацій: Міжнародного руху (ICRM) і Міжнародної федерації товариств Червоного Хреста і Червоного Півмісяця (IFRCS), Дитячого фонду ООН (UNISEF), Всесвітньої організації охорони здоров'я (WHO).

Захворювання

[ред. | ред. код]

Потенційний рівень зараження інфекційними хворобами в країні високий. Найпоширеніші інфекційні захворювання: діарея, гепатит А, черевний тиф, малярія, гарячка денге, шистосомози (станом на 2016 рік)[1].

2014 року зареєстровано 1,0 тис. хворих на СНІД (119-те місце у світі), це 0,78 % населення в репродуктивному віці 15—49 років (52-ге місце у світі)[1]. Смертність 2014 року від цієї хвороби становила приблизно 100 осіб (129-те місце у світі)[1].

Частка дорослого населення з високим індексом маси тіла 2014 року становила 10,6 % (132-ге місце у світі); частка дітей віком до 5 років зі зниженою масою тіла становила 8,8 % (оцінка на 2014 рік)[1]. Ця статистика показує як власне стан харчування, так і наявну/гіпотетичну поширеність різних захворювань.

Санітарія

[ред. | ред. код]

Доступ до облаштованих джерел питної води 2015 року мало 98,9 % населення в містах і 93,6 % в сільській місцевості; загалом 97,1 % населення країни[1]. Відсоток забезпеченості населення доступом до облаштованого водовідведення (каналізація, септик): в містах — 40,8 %, в сільській місцевості — 23,3 %, загалом по країні — 34,7 % (станом на 2015 рік)[1].

Соціально-економічне становище

[ред. | ред. код]

Співвідношення осіб, що в економічному плані залежать від інших, до осіб працездатного віку (15—64 роки) загалом становить 84,2 % (станом на 2015 рік): частка дітей — 78,5 %; частка осіб похилого віку — 5,7 %, або 17,6 потенційно працездатного на 1 пенсіонера[1]. Загалом ці показники характеризують рівень потреби державної допомоги в секторах освіти, охорони здоров'я та пенсійного забезпечення, відповідно. За межею бідності 2009 року перебувало 66,2 % населення країни[1]. Дані про розподіл доходів домогосподарств у країні відсутні[1].

Станом на 2013 рік, у країні 100 тис. осіб не має доступу до електромереж; 59 % населення має доступ, у містах цей показник дорівнює 70 %, у сільській місцевості — 40 %[1]. Рівень проникнення інтернет-технологій низький. Станом на липень 2015 року в країні налічувалось 50 тис. унікальних інтернет-користувачів (186-те місце у світі), що становило 25,8 % загальної кількості населення країни[1].

Трудові ресурси

[ред. | ред. код]

Загальні трудові ресурси 2015 року становили 68,640 осіб (187-ме місце у світі)[1]. Дані по структурі зайнятості економічно активного населення у господарстві країни відсутні. Населення держави переважно займається сільськими господарством, риболовлею; кількість професійних робочих незначна[1]. 3,2 тис. дітей у віці від 5 до 14 років (8 % загальної кількості) 2006 року були залучені до дитячої праці[1]. Безробіття 2014 року дорівнювало 13,5 % працездатного населення, 2013 року — 13,7 % (145-те місце у світі)[1].

Кримінал

[ред. | ред. код]
Докладніше: Злочинність на Сан-Томе і Принсіпі

Торгівля людьми

[ред. | ред. код]
Докладніше: Торгівля людьми на Сан-Томе і Принсіпі

Згідно зі щорічною доповіддю про торгівлю людьми (англ. Trafficking in Persons Report) Управління з моніторингу та боротьби з торгівлею людьми Державного департаменту США, уряд Сан-Томе і Принсіпі докладає значних зусиль у боротьбі з явищем примусової праці, сексуальної експлуатації, незаконною торгівлею внутрішніми органами, але законодавство відповідає мінімальним вимогам американського закону 2000 року щодо захисту жертв (англ. Trafficking Victims Protection Act’s) не повною мірою, країна перебуває у списку другого рівня[5][6].

  • Країни-донори (червоний) і країни-реципієнти кримінальних потоків (англ.)
    Країни-донори (червоний) і країни-реципієнти кримінальних потоків (англ.)
  • Глобальна боротьба з торгівлею людьми (англ.)
    Глобальна боротьба з торгівлею людьми (англ.)

Гендерний стан

[ред. | ред. код]

Статеве співвідношення (оцінка 2015 року):

  • при народженні — 1,03 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці до 14 років — 1,04 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці 15—24 років — 1,03 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці 25—54 років — 0,96 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці 55—64 років — 0,84 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці за 64 роки — 0,81 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • загалом — 1 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої[1].

Демографічні дослідження

[ред. | ред. код]
Населення Сан-Томе і Принсіпі
Рік Населення Зміна
1950 60 000 000 —
1960 64 000 000 +6.7%
1970 74 000 000 +15.6%
1980 95 000 000 +28.4%
1990 116 000 000 +22.1%
2000 141 000 000 +21.6%
2010 165 000 000 +17.0%

Демографічні дослідження в країні ведуться рядом державних і наукових установ.


Переписи

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц ш щ ю я аа аб ав аг ад ае аж аи ак ал ам ан ап ар ас ат Sao Tome and Principe : [англ.] // The World Factbook. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, . — Дата звернення: 21 лютого 2017 року. — ISSN 1553-8133.
  2. ↑ ' Demographic Yearbook Special Census Topics Volume 1 Basic population characteristics : [англ.] : [арх. 30 січня 2018 року] // United Nations Statistical Division. — 2004. — 3 December. — Дата звернення: 29 січня 2018 року.
  3. ↑ International Organization for Migration : [англ.]. — Дата звернення: 12 січня 2017 року. — країни-члени Міжнародної організації з міграції.
  4. ↑ Значна кількість держав і територій розрізняють статуси державної, національної і офіційної мов. Державні мови у різних країнах мають різний правовий статус, або його відсутність, сферу застосування. У даному випадку під офіційною мовою розуміється мова, якою користуються державні, адміністративні, інші управлінські органи конкретних територій у повсякденному діловодстві.
  5. ↑ Trafficking in Persons Report 2013 : [англ.] / Office to Monitor and Combat Trafficking in Persons // U.S. State Department. — . — Дата звернення: 12 січня 2018 року. — щорічна доповідь про моніторинг та боротьбу з торгівлею людьми за 2013 рік.
  6. ↑ UNODC report on human trafficking exposes modern form of slavery : [англ.] // UNODC. — . — Дата звернення: 12 січня 2018 року. — доповідь про стан боротьби з торгівлею людьми у світі за 2009 рік.

Література

[ред. | ред. код]

Українською

[ред. | ред. код]

Російською

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Населення Сан-Томе і Принсіпі