Насриддін-хан
| Насриддін-хан | |
|---|---|
_WDL10719_(cropped).png) | |
| Народився | 1850 Коканд |
| Помер | 1893 Пешавар |
| Національність | узбек |
| Титул | хан Коканду |
| Посада | хан |
| Термін | 1875—1876 роки |
| Конфесія | іслам |
| Рід | Мінги |
| Батько | Худояр-хан |
Насриддін-хан (узб. Nasriddinхон; 1850–1877) — останній хан Кокандського ханства в 1875—1876 роках (з перервами).
Походив з династії Мінгів. Старший син Худояр-хана. Народився 1850 року, отримавши титул бека. 1865 року стає хакімом Андижану. У липні 1875 року внаслідок успішного повстання кипчаків і киргизів, а також заколоту більшості військовиків та знаті його батько зрікся трону й втік до Ташкенту.
Насриддін отримав владу за допомогу військовика Абдурахмана-афтобачі. Разом з тим значна влада належала Ісхак-Хасану, очільнику повстання киргизів і кипчаків. 20 серпня російські війська завдали рішучої поразки армії Абдурахмана-афтобачі та Ісхак-Хасану, після цього рушили на Коканд.
22 вересня того ж року вимушений був в Маргелані підписати з Костянтином фон Кауфманом, генерал-губернатором Туркестану, договір за яким відмовлявся на користь Російської імперії від Наманганського вілаєту (півночі Ферганської долини), зобов'язувався сплатити 2 млн карбованців, а також заборонялися дипломатичні стосунки з іншими державами, окрім Росії. Це збурило населення Коканду, яке 9 жовтня змусило Насриддін-хана втекти до Ташкенту.
У січні 1876 року після поразки повсталих зумів зайняти Коканд разом з російськими військами. Але вже 19 лютого за рішенням уряду Кокандське ханство було ліквідовано. Про подальшу долю обмежено відомостей: помер 1893 року в Пешаварі.
- Howorth, Henry Hoyle. History of the Mongols, from the 9th to the 19th Century. Part II division II. The so-called tartars of Russia and Central Asia. Londres: Longmans, Green and Co, 1880