Наталія Янота

Наталія Янота
пол. Natalia Maria Krystyna Janotha
Основна інформація
Дата народження8 червня 1856(1856-06-08)[1][2][3]
Місце народженняВаршава, Російська імперія
Дата смерті9 червня 1932(1932-06-09)[1][2][3] (76 років)
Місце смертіГаага, Нідерланди
Громадянство Республіка Польща
Професіїкомпозиторка, піаністка
Інструментифортепіано
Жанрикласична музика
БатькоЮліуш Янота
МатиАнна Олещінськаd
CMNS: Файли у Вікісховищі

Марія Цецилія Наталія Янота (пол. Maria Cecilia Natalie Janotha, іноді Janothówna; 8 червня 1856, Варшава, Королівство Польське, Російська імперія — 9 червня 1932, Гаага, Нідерланди) — польська піаністка і композиторка. Дочка Юліуша Янота.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Почавши займатися музикою під керівництвом батька, Янота потім навчалася в Берліні в Ернста Рудорфа[de] і Вольдемара Баргіля, займалася також у Франкфурті-на-Майні під керівництвом Клари Шуман; стверджують, що їй дав кілька уроків Йоганнес Брамс. Дружні стосунки пов'язували Яноту з Ігнацієм Падеревським, який присвятив їй «Польські танці» Op. 5 (1881). Виступивши вперше на концертній сцені 1868 року, Янота успішно гастролювала Європою, зокрема її виступ 1874 року з оркестром Гевандгауса високо оцінили музичні критики. 1885 року Янота дістала посаду придворної піаністки в Берліні. Потім вона влаштувалася в Лондоні, де виступала, зокрема, в ансамблі зі скрипалькою Вільмою Нерудою і віолончелістом Альфредо Пьятті[en]. Від 1916 року жила в Гаазі.

Композиторська спадщина Янота широка (кілька сотень п'єс), проте вичерпується фортепіанними творами, здебільшого легкими; деякі з них навіяні сілезьким музичним фольклором. 1906 року в англійському перекладі Яноти (не дуже вдалому[4]) видано збірку листів Фридерика Шопена, укладену Станіславом Тарновським. Крім того, Янота переклала працю Яна Клечіньського[pl] «Найважливіші твори Шопена» англійською та німецькою.

Янота також була однією з перших польських альпіністок, протягом 1880—1883 років здійснила низку сходжень у Татрах, зокрема стала першою полькою, яка підкорила Герлаховський пік[5].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б SNAC — 2010.
  2. ↑ а б FemBio database
  3. ↑ а б Musicalics
  4. ↑ Jolanta T. Pekacz. The Nation's Property: Chopin's Biography as a Cultural Discourse // Musical biography: towards new paradigms / Ed. by Jolanta T. Pekacz. — Ashgate Publishing, Ltd., 2006. — P. 50.(англ.)
  5. ↑ Zofia Stecka. Kobiety-turystki w Tatrach // Tygodnik podhalański, 12.02.2001.(пол.)

Посилання

[ред. | ред. код]